Пастор Карл Генрі Стівенс

Ми не повинні мислити з точки зору своїх думок. Коли ми це робимо, ми вступаємо в самовпевнений процес мислення, який є дуже розумним.

Наприклад, деякі скажуть: "Я все досліджую, я все доводжу і я стежу, щоб обставини не крали мого серця. Я не хочу втрачати свою індивідуальність, дозволяючи чомусь заволодіти мною". Все це звучить доречно, бо це доречне. Але величезна проблема полягає в тому, що Бог ніколи не отримує цього серця.

Насправді вони говорять: "Боже, Ти близький до того, щоб отримати моє серце. Але, серйозно? Я вже не зможу бути собою". Багато разів люди, які пишаються своїм інтелектом, схильні до такого ставлення. Отже, оскільки вони так ніколи і не віддали свого серця Господеві, вони утримують своє серце від повної зміни Богом. Вони звеличують кожне відведення під сонцем, коли хрест починає оволодівати їхніми серцями. Вони бояться, що Біблійна доктрина оволодіє їхнім мисленням; тож, вони уникають того, щоб бути просякнутими доктриною. Вони не хочуть, щоб їхніми думками та поглядами оволодів Божий розум.

Однак, що вони втрачають, то це можливість отримати доступ до влади і мудрості, які Бог дає чоловікам і жінкам, які були врятовані від себе.