Пастор Карл Генрі Стівенс
Християнин повинен стати орієнтованим на благодать. Такого роду віруючий твердо стоїть з Христом у важких ситуаціях. Він досяг зрілості в своїй вірі в Бога до того місця, де він має поємності прийняти для себе обітниці Слова.
Це можна проілюструвати життям будь-якої людини. Вона народжується безпорадним немовлям, повністю залежним від своїх батьків і оточення. Але, стаючи старше, вона вчиться приймати рішення і розвиває кодекс відповідальності. Зрештою, коли вона стає повністю зрілою, вона може покинути будинок батьків і жити самостійно. Через якийсь час вона може вступити в шлюб, народити дітей і передати їм все, чому була навчена. Подібним чином, досягаючи зрілості в своєму ходінні з Христом, християнин повинен все менше і менше залежати від підтримки інших та розширювати свою поємність довіряти Богові. Через це він навчиться того, що Божа любов через благодать може зрушувати гори або перешкоди. Підтримуюча любов від людей має свої межі, але Божа любов не знає кордонів. У Новому Заповіті використано грецьке слово agapeo для опису Його любові. Вона ллється через край і ніколи не закінчується. Душа віруючого може бути настільки просякнута Божою любов'ю і благодаттю, що в будь-яких труднощах він може сказати: "Гора, порушся та й кинься до моря". "Море" - часто використовується для представлення Божої благодаті, як це виражено в Книзі Михея:
"Хто Бог інший, як Ти, що прощає провину і пробачає прогріх останку спадку Свого, Свого гніву не держить назавжди, бо кохається в милості? Знов над нами Він змилується, наші провини потопче, Ти кинеш у морську глибочінь усі наші гріхи." (Мих.0718-19)
Стикаючись з перешкодою, християнин не повинен сумніватися, що Божа благодать усуне або здолає її. "Не матиме сумніву" в Євангелії від Марка 1123 - в оригіналі виражено одним словом - diakrithei, утворене від diakrino, що означає "цілком відокремити". Це слово стоїть в умовному способі, часу аорист і пасивному стані. І це означає, що християнин дозволяє Божій благодаті бути заснованою в його серці та відділити від нього навіть натяк на сумнів у Божій здатності відповісти на його прохання. Тож, зовні, гора можливо і залишиться на місці якийсь час, але внутрішньо з нею покінчено, і вона усунена благодаттю. Коли це зроблено, а віруючий йде вперед з Христом. І немає ніякої прихованої образи. Згірченість не є проблемою. Емоційні реакції зведені до мінімуму - і все це завдяки мисленню в благодаті через Боже Слово.