Пастор Карл Генрі Стівенс
Павло пише в Посланні до Римлян 0824: "Надією бо ми спаслися", тобто ми були спасенні в царину абсолютної впевненості певної славної долі.
Саме ця надія характеризує Божий дім, який складається з усіх, хто довіряв Христу як своєму особистому Спасителю. "Христос же, був вірним як Син, над Його домом. А дім Його ми, коли тільки відвагу й похвалу надії додержимо певними аж до кінця" (Євр.0306, розширений переклад).
Це не означає, що віруючий повинен триматися надії, щоб спастися. Це скоріше означає, що для спасенних характерна тверда надія до кінця; надія, яка набувається, коли вони утверджуються в Божому Слові. Це передбачає впевненість аж до дійсного вихваляння!
Тоді надія включає певний об’єкт, Господа Ісуса Христа; певну перспективу, Його повернення за нами; наше певне прославлення та отримання славного спадку; і міцний фундамент - воскресіння Ісуса Христа з мертвих. Саме ця надія мотивує нас навіть у ці проблемні часи (2Тим.0301) та в цьому поколінні, що в основному перебуває у відступництві (Рим.0310-12), щоб прислухатися до Першого послання Петра 0113: "Тому то, підперезавши стегна свого розуму (будьте учнями у своєму мисленні, щоб зосередитись на цій надії) та бувши тверезі, майте досконалу надію на благодать, що приноситься вам в з'явленні Ісуса Христа" (розширений переклад).