Одна з найскладніших речей - це зруйнувати стару основу і дати Богові встановити Свій фундамент. Люди виховувались у своєму фундаменті. Вони провели багато часу біля Дерева пізнання. Вони так довго жили згідно з природними оцінюваннями та логічними висновками.
Потім вони вступають в контакт із Божою суверенністю, яка діє, виявляючи Божий план для кожної людини. Його план може бути різним для кожного, і Бог не відкриває причин, чому Він робить речі певним чином. Навіщо нам, котрі є просто глиною і не здатні сформувати себе, сумніватися в досконалих здібностях Гончара (Іс.6408; Рим.0921)? Суверенність може захотіти, щоб Петро залишив свою родину, нічого не сказавши (Мт.0420). Вона може захотіти, щоб інший чоловік не йшов додому на похорон, хоча це незвично (Лк.0959-60). Вона може захотіти, щоб багач продав усе, що має, щоб він міг отримати спасіння (Мр.1021), хоча ми всі спасенні по благодаті (Еф.0208).
Люди мають багато труднощів між собою, оскільки вони неправильно розуміють конкретний Божий план на сім'ю, чоловіка, жінку чи церкву. Люди живуть в основах, які природно вкоренились всередині них. Їх не навчили суверенної благодаті, безумовної любові та віри, яка діє любов’ю (Гал.0506) через смерть до Адама та в житті до Бога (1Кор.1522). Ми відкриваємо Христа через багатство віри, коли втрачаємо з виду власні думки про план і живемо на суверенній стороні Небес.
