"Бо їхню провину прощу, і не буду вже згадувати їм гріха!" (Єр.3134)
Коли ми пізнаємо Господа, ми отримуємо прощення гріхів. Ми пізнаємо Його як Бога благодаті, Який прощає наші провини. Яке це радісне відкриття!
Але як Божественно сформульована ця обітниця: Господь обіцяє більше не згадувати наших гріхів! Чи може Бог забути? Він говорить, що забуде — і Він має на увазі саме те, що говорить. Він буде дивитися на нас так, ніби ми ніколи не грішили. Велике викуплення настільки досконало усунуло весь гріх, що для Божого розуму він більше не існує. Віруючий тепер в Ісусі Христі — прийнятий так само, як Адам у своїй невинності; навіть більше, бо він зодягнений у Божественну праведність, тоді як праведність Адама була лише людською.
Великий Господь не буде згадувати наших гріхів так, щоб карати за них або щоб хоч трохи менше любити нас через них. Як борг перестає бути боргом, коли він сплачений, так і Господь повністю стирає беззаконня Своїх людей.
Коли ми тужимо через свої гріхи й недоліки, а це наш обов’язок, доки ми живемо, водночас радіймо, що вони ніколи не будуть поставлені нам у провину. Це змушує нас ненавидіти гріх. Боже безкорисливе прощення спонукає нас прагнути ніколи більше не засмучувати Його непослухом.
ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен