"Того, хто до Мене приходить, Я не вижену геть." (Iв.0637)
Чи є хоч один випадок, коли наш Господь вигнав того, хто прийшов? Якщо так, ми хотіли б знати про це; але такого не було і ніколи не буде. Серед загублених душ у пеклі немає жодної, яка могла б сказати: "Я пішов до Ісуса, а Він відмовив мені". Неможливо, щоб ви чи я були першими, до кого Ісус порушить Своє слово. Не плекаймо таких темних підозр.
Припустімо, що ми звернемося до Ісуса зараз щодо лиха сьогодення. У цьому ми можемо бути впевнені — Він не відмовить нам в аудієнції і не вижене нас. Ті з нас, хто часто приходив, і ті, хто ніколи раніше цього не робив, — підемо разом, і ми побачимо, що Він не зачинить двері Своєї благодаті перед жодним із нас.
"Він приймає грішників" (Лк.1502), але Він нікого не відштовхує. Ми приходимо до Нього в слабкості та гріху, з тремтячою вірою, малим знанням та слабкою надією; але Він не виганяє нас. Ми приходимо з молитвою, і ця молитва нескладна; зі сповіддю, і ця сповідь недосконала; з хвалою, і ця хвала далеко не відповідає Його заслугам; але все ж Він приймає нас. Ми приходимо хворими, забрудненими, виснаженими та нікчемними; але Він жодним чином не відкидає нас. Прийдімо знову сьогодні до Того, Хто ніколи нас не вижене.
ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен