"Якщо серед тісноти піду, Ти оживиш мене, на лютість моїх ворогів пошлеш руку Свою, і правиця Твоя допоможе мені." (Пс.13807)
Жалюгідна хода серед проблем (тісноти)? Ні — благословенна хода, бо для неї є особлива обітниця. Дайте мені обітницю — і що тоді та проблема? Чого ж навчає мене тут мій Господь? Ось цього: "Ти оживиш мене". Я матиму більше життя, більше сили, більше віри. Хіба не часто буває так, що саме проблема оживляє нас, мов подих холодного повітря того, хто вже готовий знепритомніти?
Якими розгніваними є мої вороги, а особливо — головний ворог! Чи маю я простягнути руку й боротися з ними? Ні, моя рука краще послужить у праці для мого Господа. Та й немає потреби, бо мій Бог простягне Свою могутню руку й упорається з ними набагато краще, ніж це міг би зробити я сам. "Мені помста належить, Я відплачу, говорить Господь" (Рим.1219). Він Своєю правицею сили й мудрості спасе мене — і чого ще я можу бажати?
Тож, серце моє, роздумуй над цією обітницею доти, доки вона не стане піснею твоєї впевненості й утіхою твоєї самотності. Молися, щоб самому ожити духом, а все інше залиш Господу, Який звершує все для тебе.
ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен