Ми прийняті; тому ми робимо те, що робимо. Це здоровий початок. Ми вже були прийняті Богом у Другому посланні до Тимофія 0215.
Ми схвалені Богом. Сирітський дух каже, що я повинен щось зробити, щоб бути прийнятим, але здоровий дух каже, що ми вже прийняті у Христі, і тому ми щось робимо.
Природно, що ми знецінили визначення любові. У нас є повсякденні фрази, коли ми говоримо: "Я люблю свою машину", "Я люблю це взуття", "Я люблю свою каву". Ми цінуємо речі та зручності, які можуть живити любов до себе. Любов до себе дуже швидко стає егоїстичною, тому що вона залежить від об’єкта для виповнення. Наші взаємини з "речами" не є взаємними. Звичайно, вони служать або допомагають нам виконати завдання або дають хороші відчуття, але взуття не любить мене навзаєм, машина не любить мене навзаєм. Люблю цей костюм. Люблю цю сумочку, вау, це шкіра алігатора! Це все не любить нас навзаєм. Ми любимо речі, які нас не люблять, і ми повільні на те, щоб любити те, що любить нас. Ісус любить нас щоразу, завжди!
Ми усиновлені в Божу родину. Ми маємо родовід та майбутнє. Наблизьтесь до свого небесного Отця і прийміть від Нього досконале, замість того, щоб намагатися заслужити чи виробити цінність.
Ми більше не сироти, але ми були одягнені у праведність, чисті та освячені Його словом і високо ціновані як ті, до кого ставляться з великою прихильністю. Відпочивайте в Його досконалій любові до вас сьогодні.