Скільки людей думають про те, щоб вибратися з печі? Яка мала та меншість, які мають догматичну відданість Богові і не турбуються про те, чи їх врятують (Дан.0317-18), і воліють просто залишитися там і зустрітися з Богом?
Скільки часу люди витрачають, намагаючись логічно обґрунтувати вихід з печі заради самозбереження? Вони завжди відчувають, що мають кращу ідею, яка принесе користь їм і Богові, навіть духовно. Християни не хочуть печі. Причина в тому, що їм бракує таємниці побожності, яка називається вірою.
Якщо я не маю віри, яка залишається вірною Богові що б там не було, тоді я не маю Божої віри. Бог може все зробити, але якщо ні, я залишаюся вірним своєму рішенню віри. Коли ми справді пересвідчуємо таке смирення, яке повністю залежить від Христової віри, тоді нам байдуже, чи це буде піч, чи в’язниця, чи ненависть з боку громади. Ми стоїмо на фундаменті Голгофи і не раціоналізуємо відкидання Божої вимоги до нас, щоб ми взяли свій хрест.
Мало хто подібний до 300 людей Гедеона (Суд.0707). Багатьом не подобаються печі. Замість цього вони хочуть Небес тут, у постійному місті (Євр.1314), а не віри Христової. Вони хочуть, щоб усе було по сучасному та модерновому, все ще відвідуючи церкву, якщо їм це подобається. Надто багатьом людям бракує переконання, догматичної відданості та цілісності віри. Вони оперізуються своєю власною концепцією християнства, тому Бог не може відвести їх туди, куди вони не пішли б природним чином (Ів.2118), щоб вони могли виявити четверту Людину у своїх печах (Дан.0325).