Уряд благодаті діє за досконалими стандартами, що змінюють життя. Наприклад, провина вивищує проблему, а сором переймає тотожність проблеми. Жалкування, як правило, є також в цій родині, зберігаючи провину або падіння в центрі пам'яті.
Благодать діє від безумовної любові. Так, ми отримуємо користь кожного разу, коли приймаємо Його досконале забезпечення. Зрештою, благодать виявляється, щоб проявились любов Христа та Його Завершена робота. Благодать часто протестує, коли природа Бога не виявляється. Вона аплодує милості. Ми бачимо це, коли найгірші грішники отримують найвищу прихильність і постійне досконале забезпечення. Природна, логічна людина сердиться на це, тому що діє в правосудді та справедливості. Це світи, визначені в людському розумінні. У Божій логістичній благодаті "Він добрий до невдячних і злих" і дозволяє дощу падати "на праведних і на неправедних". Основою благодаті є кров Христа, яка задовольнила вимоги правосуддя. Благодать вільно діє з будь-якого людського стандарту і виявляє красу досконалості. Ця прогресія прийняття, перебування і стояння в благодаті розкриває спектр краси Його святості. Бог показує нам Своє царство, щоб підняти нас вище, де ми бачимо і пересвідчуємо досконалість у Ньому.
У нас самих немає жодної причини, щоб благодать виявлялась нам; ми вдізнаємось, що причиною благодаті є Його любов до нас, вільно дана, щоб зцілити і викупити нас від нашого гріха. Відкриття того, що ми справді є об'єктом справжньої благодаті, діє в смиренні. Той, хто приймає благодать, дізнається про свою абсолютну негідність і повну нездатність досягти гідності; проте ми виявляємо себе найбільш благословенними та вшанованими завдяки Його благодаті. Це вирішує питання мотивації діл та природних стандартів. Людська природа діє на основі того, що чим більше я роблю, тим більше мене цінують. Роблення лежить в основі діл. Благодать говорить так: "Радій в Мені, спілкуйся з Моєю безумовною природою". Нехай це тече від вас до інших людей, і вони побачать чудового великого Христа. Людська логіка і природні стандарти показують маленького Христа, Яким плоть легко маніпулює. Христос є заручником наших пожадливостей і вимог. Це не життя благодаті. Плоть любить змагатися, критикувати і добре виглядати зверху. Природна людина хоче всієї слави через его. Плоті не місце в плані благодаті. Це велика причина, чому благодать зненавиджена гордим, природним розумом людини. Природна людина хоче просувати свої зусилля і здібності. Благодать - це новий уряд, де Бог радий благословити когось таким, який він є! Це приносить честь і увагу до краси Того, Хто дає, та трансформуючий ефект подарунка. Благодать позбавляє всякої слави природну людину. Божа благодать підносить Ісуса та Його Завершену роботу.
Ефектом благодаті є навернення та трансформація зсередини назовні. Коли ми отримуємо об’явлення свого місця під благодаттю, ми виявляємо, що благодать проголошує, що ми прийняті в Христі, і "випробувальний термін" не є частиною Божого шляху. Правосуддя задоволене, і гріх вже не диктує результат. Наше минуле покрите кров’ю, і воно не існує перед Богом. Христос помер на хресті, і Христос - наше життя. Ми не заперечуємо свого минулого, звичайно, але ми не надаємо влади цим невідродженим діям. Милість викупляє минуле, даючи нам спілкування в благодаті. Ми вчимося від краси святості та сіємо для духа і пожинаємо життя. Раз прийнята благодать не забирається, тому що Бог заздалегідь знав усі людські невдачі. Його дія була незалежна від них, не залежала від них. Почуття провини і сором не мають сили в цій атмосфері, тому що ми радіємо в тому, наскільки добрий Бог, а не наскільки ми погані.
Те, як ми живемо з цією справжньою благодаттю, полягає в тому, щоб бути все більше в пошані до Нього, практикуючи Його присутність у поклонінні та вдячності. Практикувати Його присутність означає, що ми включаємо Його в кожну деталь, шукаючи Його в молитві та роздумуванні. Ми бачимо, що в благодаті навіть Божа картаюча рука є знаком Його доброти. Як батько виправляє свою дитину, так Господь дисциплінує тих, хто Його. Прислухайтесь до застережень благодаті.
Розчаруватись у собі - означає повірити в себе. Знеохочення сягає корінням у нашу невіру. Самовдосконалення часто виявляє, що ми не змогли побачити себе лише у Христі. Наша позиція з Ним зробила нас синами та дочками Всевишнього, досконало позиціонованими завдяки роботі благодаті. Бог бореться з гордими - тими, хто противиться благодаті - але дарує рясну благодать смиренним.
