"Хто поїть інших, напоєний буде і він." (Пр.1125)

Якщо я уважно ставлюся до інших, Бог зауважить мене; і так чи інакше Він компенсує мені. Нехай я подумаю про бідних, і Господь подумає про мене. Нехай я піклуюся про малих дітей, і Господь ставитиметься до мене як до Своєї дитини. Нехай я годуватиму Його отару, і Він годуватиме мене. Нехай я поливатиму Його сад, і Він зробить напоєним сад моєї душі. Це власна обітниця Господа; з мене - виконати умову, а потім очікувати її виповнення.

Я можу піклуватися про себе, доки це не стане хворобливим; я можу стежити за власними почуттями, доки нічого не відчуватиму; і я можу нарікати на власну слабкість, доки не стану майже надто слабким, щоб нарікати. Для мене буде набагато корисніше стати безкорисливим і з любові до мого Господа Ісуса почати піклуватися про душі тих, хто мене оточує. Мій резервуар дуже спустошений; свіжий дощ не йде, щоб його наповнити; що ж мені робити? Я відкручую пробку і дозволяю вмісту витекти, щоб полити в'янучі рослини навколо мене. Що я бачу? Моя цистерна ніби наповнюється, коли витікає. Таємне джерело працює. Поки все було застійне, свіже джерело було запечатане; але коли мій запас витікає, щоб напоїти інших, Господь зважає на мене. Алілуя!

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен