Пастор Карл Генрі Стівенс

"Дух людини світильник Господній" (Пр.2027). Цей дух - це дихання Бога. Подих Бога стає життям людського духу, який керує душею.

Коли ми приймаємо Боже дихання, ми більше не є спорідненими душами сатані. Коли ми оновлюємося духом нашого розуму, ми зодягаємось в нову людину, створену в праведності та святості за Божим чином (Еф.0423-24).

Це пересвідчення багатьох віруючих, але Бог бажає цього для всіх нас. Коли Христос живе у наших серцях по вірі, ми стаємо вкоріненими і вґрунтованими в любові. Ми можемо "зрозуміти зо всіма святими, що то ширина й довжина, і глибина й вишина, і пізнати Христову любов, яка перевищує знання" (Еф.0318-19). Сповнений усією Своєю повнотою, Він дає нам значно більше того, чого ми просимо або думаємо (Еф.0320). І тоді ми віддаємо те, що отримали, і випускаємо Боже дихання.

Чи це дивно, що в долині сухих кісток (Єз.37) ці сухі кості змогли піднятися і жити? Бог вдихнув в них, і вони жили. Що б там не було з Божими людьми, все це може бути змінене, коли людина дозволяє Божому диханню керувати людським духом.