Пастор Карл Генрі Стівенс

Кожен відчуває міру стресу. Подібно до того, як стрес опору під час силових тренувань формує міцні м’язи, певний обсяг стресу збільшує силу наших розумових та духовних здатностей.

Але коли ми живемо в постійному стресі, ми можемо відчувати втому навіть тоді, коли для цього немає видимих причин. Іноді ми можемо взагалі не мати ніяких почуттів - лише відчуття оніміння. Ми можемо стати реакційними, злими, занепокоєними, оборонними чи стурбованими. Організм працює інтенсивніше, коли в системі є дисбаланс.

Людина може намагатися відпочивати, але безрезультатно. Вона може намагатися приховувати свою стару гріховну природу, але не може. Все це відбувається тому, що Слово і Дух не контролюють її центральну нервову систему та клітини її тіла. Дисбаланс проявляється в її поведінці, яка в основному є реакційною і в плоті.

Але коли ми приймаємо Боже Слово з покірністю і дозволяємо йому бути всіяним в наші душі (Як.0121), тоді наші клітини можуть розвинути зв’язки, які одразу відгукуються на розум Христа і постійно на силу життя Христа. Нові риси та нові звички встановлюються завдяки Божій енергії.