Пастор Карл Генрі Стівенс

Як тільки ми приймаємо Божу любов, ми знаходимося в Його порядку; і оскільки ми приймаємо порядок того, щоб спочатку піти на Голгофу в співрозп’ятті, то в підсумку ми є всім тим, чим Бог наказав нам бути.

Це виходить за межі усвідомлення того, що Христос помер за ваші гріхи. Ми повинні ввійти у співрозп’яття та співпоховання, де все, що впорядковує наше життя поза Богом, вигнане, щоб Божі переконання могли навічно укорінитися в нас.

Люди не усвідомлюють, що вони повинні співпрацювати з Богом у порядку правди, спочатку підкоривши свої серця на Голгофі. Багато людей служать Богові, але ніколи не співпрацюють з Богом. Люди відокремлюються від Божого служіння, щоб встановити своє. Вони хочуть знайти місце безпеки, де вони можуть відчувати, що вправляються релігійно, замість того, щоб перебувати під покровом Тіла, що здійснюється Словом у їхніх духовних чуттях.

Спочатку Голгофа, потім П’ятидесятниця. Люди, які виражають емоційний прояв без Голгофи, потрапляють у наслідки, які їх емоції накладають на них самих, і їхнє життя виявляє розчарування без воскресіння. Христос пішов спочатку на Голгофу, і коли ми йдемо Його слідами, ми проходимо через смерть, вірою в Його смерть. Результатом є вознесіння в силі хрищення Духом, у Спільний організм. Рівняння на життя Христа через провадження Духа підводить нас під порядок любові в уряді, в Тілі та в житті, яке наказує нам приносити плід.