Надія породжує стабільність

Надія породжує стабільність

Пастор Карл Генрі Стівенс

Надія походить із Писання (Рим.1504), яке містять багато Божих обітниць, гарантованих через Його незмінність (Євр.0617) і Його справедливість (Пс.8915), та виповнених всемогутністю (Об.1906).

Надія - це впевненість, що ми ніколи не будемо відірвані від Божої любові у Христі Ісусі (Рим.0838-39). Це впевненість у Божому провидінні та в Божій правдивості шанувати те, що Він сказав, що зробить (1Пт.0102; 1Сол.0524; Флп.0106).

Віруючий, який має внутрішнє свідоцтво свого обрання (1Сол.0104; 1Пт.0209) та свого синівства (Рим.0814; Гал.0326), також має глибоке почуття долі. Це почуття долі - це надія. У поєднанні з безпекою християнина, заснованою на його орієнтації на Завершену роботу Христа, існує основа для того, щоб він любив Господа і людей. Тому він довершений в своєму пересвідченні рясного життя у Христі (Ів.1010). Віра, надія та любов - дієві у Ньому (1Сол.0103, 0508).

Цей християнин, постійно люблений Богом, і знає це, у свою чергу любить Господа (1Ів.0419). Він знає, що він у досконалому Божому плані, і що Бог робить і буде робити так, що все разом співпрацюватиме на остаточне добро для цього віруючого (Рим.0828). Це встановлює велику стабільність душі.


Print   Email