Думання про небеса має спонукати нас залишатись ревними. На небі ми будемо з усіма дорогоцінними Божими святими (Еф.0219). Ми зустрінемо наших дорогоцінних коханих, які пішли додому раніше за нас, і насолоджуватимемось нашими сім’ями назавжди.
Я не знаю жодного християнина, який не тужить за небесами, старіючи. Не те, щоб ми хотіли подітися звідси, аби просто вибратися з безладу тут, унизу. Ми хочемо жити на землі з Христом; проте ми прагнемо неба.
Як тільки ми приймаємо спасіння, наша ціль - виявляти Христа на землі (2Кор.0410). За Божим задумом, ми були створені, щоб царювати вічно на небесах (2Тим.0212). Наше нове життя - з небес. Правильні думки - з небес. Наша розмова - на небесах (Флп.0320). Наші молитви проходять через Христа, Який на небі. Наша віра і надія - з небес. Небеса - це наше забезпечення. Ми були так задумані, щоб залишити ці тіла втоми, хвороби та смерті, в той час як нас роблять готовими до небес.
