Простота благодаті зцілює складність людини. Нам усім потрібне глибоке зцілення, щоб прожити своє життя для одного глядача, Ісуса Христа. Приймати благодать і давати благодать - це краса поклоніння.
"Той же, Хто Сина Свого не пожалів, але видав Його за всіх нас, як же не дав би Він нам із Ним і всього" (Рим.0832). Ми найдорожчі для Бога, і ніщо, що ми зробили або зробимо, не відділить нас від Його благодаті та любові. Ніхто і ніщо, навіть ми самі, не може відібрати те, що Бог дав вільно.
Звести до мінімуму важливість того, про що тут говориться, було б трагічно. Як ми вже обговорювали, благодать - це особа Ісуса Христа і Божий уряд по відношенню до вас. Реальність цієї благодаті дозволяє нам жити так, що мир керує нашими серцями у відпочинку та силі. Коли це стає нашою тотожністю, це все змінює, наш світогляд стає Біблійним та життєдайним. Людей тягне до цього органічного життя, і воно заразне та створює місце, де люди можуть процвітати. Думати благодать природно не матиме сенсу. Благодать виходить за рамки логіки та розуму і відкриває таємницю.
Не душіть таємницю купами невідродженої інформації; але дотримуйтесь простоти з Божою точкою зору любові. Перебувайте в Його любові, вона є незмінною, невгасимою; вона відновлює втомлену душу. Вона оживляє неживе.
Небеса будуть найвищим проявом благодаті. Ми будемо назавжди з Ним і побачимо Його таким, яким Він є! Його величність і пишність зараз неможливо зрозуміти, але Його благодать вчитиме нас назавжди, який Він добрий.
Давайте продовжуватимемо в цій тотожності благодаті та проголошенні - "Благодаттю Божою я те, що є" (1Кор.1510). Влада всього неба знаходиться в досконалості благодаті. Благодать і милість завжди рясніють по відношенню до нас, женуться за нами, щоб любити нас і показувати красу святості!
"Це милість Господня, що ми не погинули, бо не покінчилось Його милосердя, нове воно кожного ранку, велика бо вірність Твоя! Господь це мій уділ, говорить душа моя, тому я надію на Нього складаю! … Кликав я, Господи, Ймення Твоє із найглибшої ями, Ти чуєш мій голос, не заховуй же вуха Свого від зойку мого, від благання мого! Ти близький того дня, коли кличу Тебе, Ти говориш: Не бійся! За душу мою Ти змагався, о Господи, життя моє викупив Ти." (Пл.Єр.0322-24,55-58)
Пастор Джейсон Мур. Висновок книги "Спектри благодаті"
