Чи звинувачуємо ми інших у тому, що для Бога є просто абсолютною суверенністю Його плану? Якщо ми будемо зайняті у своїй оцінці припущеною провиною іншого, ми ніколи не зможемо ототожнитися з його потребою.
Це була суверенна Божа воля, щоб Йосип був проданий своїми братами в 37-му розділі Книги Буття. Багато людей подивились би на цю ситуацію і повністю пропустили б Божу суверенність. Без прийняття суверенності ми не можемо ввійти в задум плану, який полягав у виявленні Божого серця у співчутті та любові. Скільки людей зайняті звинуваченням братів у їх явних провинах і ніколи не ототожнюються з ними, щоб бути забезпеченням для їх потреби?
Людина не може допомогти іншій людині, якщо вона не може з нею ототожнитися. Тисячі людей не можуть ототожнити себе з іншими, тому що вони не бачать Божої суверенності в плані. Йосип знав, що те, що виглядало як прокляття, - це лише початок майбутнього благословення. Він включив себе в правду, що все від Бога і все співпрацює на добро (2Кор.0518; Рим.0828).
Хоча він страждав у Єгипті, він був піднесений. Як людина страждає у смиренні, так їй буде дана влада царювати через любов. Міра, в яку вона зазнає страждань, буде мірою її влади. Ви царюєте ефективно лише тому, що страждаєте відповідно, у розумі, який належить Христу.
