Багато людей приносять жертви Богові, щоб отримати Його милість. Був час, коли Бог дійсно вимагав жертви за гріх, щоб задовольнити Його Святість.
Але для того, щоб задовольнити Божу вимогу досконалого правосуддя, ця жертва також мала бути досконалою. Той, Хто не знав гріха, повинен був бути принесений в жертву. Смерть Христа на хресті задовольнила Божу вимогу досконалості, щоб на людину була спущена безумовна милість.
Коли ми приймаємо оплату Христа за наш гріх, ми стаємо новими створіннями, досконалими в Ньому, доступними для нового життя згори. Він розіп’яв старе, щоб ми стали новим. Тільки коли ми діємо по вірі в правді того, ким нас зробив Бог, ми можемо пересвідчити Його життя. Молоде вино не можна розливати в старі бурдюки, не розірвавши їх (Лк.0537). Нове сукно не можна пришити на старий одяг, не завдавши шкоди (Мк.0221). Ми не можемо очистити власну посудину самопожертвою, щоб заслужити Божу милість. Ми не можемо старатися прикріпити концепцію Відкуплення до старого одягу нашої природи Адама. Ми повинні прийняти Божу зараховану нам праведність, щоб пересвідчити Його нове життя в нас.
Чи втомились ви від власних зусиль і релігійних старань? Бог каже: "Я милості хочу, а не жертви" (Мт.0913). Увійдіть у тронний зал милості, де Кров вже була покроплена і завіса плоті вже роздерта. Прийдіть і прийміть любов, якої ви не заслуговуєте; прийміть ваше нове серце, новий початок і нову здатність, щоб бути активованими Самим Богом.