"Зміцню Я тебе." (Iс.4110)

Коли нас покликано служити чи страждати, ми оцінюємо свої сили і виявляємо, що їх менше, ніж ми думали, і менше, ніж нам потрібно. Але нехай наше серце не потопає, коли ми маємо таке слово, на яке можемо покластися, тому що воно гарантує нам усе, що нам може знадобитися. Бог має всемогутню силу; цю силу Він може передати нам; і Його обітниця полягає в тому, що Він зробить це. Він буде їжею наших душ і здоров'ям наших сердець; і таким чином Він дасть нам силу. Неможливо передати, скільки сили Бог може вкласти в людину. Коли приходить Божественна сила, людська слабкість більше не є перешкодою.

Хіба ми не пам’ятаємо часів праці та випробувань, у яких ми отримували таку особливу силу, що дивувалися самі собі? Посеред небезпеки ми були спокійними, під час втрати близької людини – покірними, у наклепі – стриманими, а в хворобі – терплячими. Справа в тому, що Бог дає несподівану силу, коли на нас приходять незвичайні випробування. Ми піднімаємося з нашого слабкого Я. Боягузи виявляють мужність, нерозумним дається мудрість, а мовчазні отримують тієї ж години те, що мають говорити. Моя власна слабкість змушує мене здригатися, але Божа обітниця робить мене сміливим. Господи, зміцни мене "за словом Твоїм".

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен