"Смиренним дає благодать." (Як.0406)

Смиренні серця шукають благодаті, і тому отримують її. Смиренні серця піддаються лагідному впливу благодаті, і тому вона дарується їм усе більш і більш щедро. Смиренні серця перебувають у долинах, де течуть потоки благодаті, і тому п’ють із них. Смиренні серця вдячні за благодать і віддають Господу всю славу за неї, і тому це узгоджується з Його честю — давати її їм.

Отже, дорогий читачу, займи смиренне місце. Будь малим у власних очах, щоб Господь звеличив тебе. Можливо, зітхання виривається: "Боюся, що я не смиренний". Можливо, саме це і є мовою справжнього смирення. Дехто пишається своєю смиренністю, а це один із найгірших видів гордості. Ми нужденні, безпорадні, негідні, гідні осуду створіння, і якщо ми не смиренні, то повинні такими стати. Смирімося через наші гріхи проти смирення, і тоді Господь дасть нам відчути Свою прихильність. Саме благодать робить нас смиренними, і саме благодать знаходить у цьому смиренні можливість виливати ще більше благодаті. Давайте опустимося, щоб піднестися. Будьмо вбогими духом, щоб Бог зробив нас багатими. Будьмо смиренними, щоб не потрібно було нас упокорювати, але щоб ми були піднесені Божою благодаттю.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен