"І поблагословить тебе Господь, Бог твій, у всім, що ти робитимеш." (Втор.1518)

Ізраїльський господар мав у свій час відпустити свого раба на волю, і коли той залишав його службу, він повинен був щедро забезпечити його на початок життя. Це слід було робити щиро й радісно, і тоді Господь обіцяв благословити такий великодушний вчинок. Дух цього припису, як і весь закон Христа, зобов’язує нас добре ставитися до тих, хто працює на нас. Ми повинні пам’ятати, як Господь повівся з нами, і це робить абсолютно необхідним, щоб ми поводилися милостиво з іншими. Ті, хто є дітьми милостивого Бога, самі мають бути щедрими. Як ми можемо очікувати, що наш великий Господь благословить нас у наших справах, якщо ми пригноблюємо тих, хто служить нам?

Яке ж благословення тут обіцяне щедрому серцю! Бути благословенним у всьому, що ми робимо, — це справді велике благословення. Господь пошле нам його частково через процвітання, частково через внутрішній мир, а частково через відчуття Його прихильності, що є найкращим із благословень. Він може дати нам відчути, що ми перебуваємо під Його особливою опікою і оточені Його особистою любов’ю. Це робить земне життя радісною прелюдією до життя прийдешнього. Боже благословення більше, ніж багатство: воно збагачує і смутку не приносить з собою (Пр.1022).

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен