Пастор Карл Генрі Стівенс

Ми слабкі. Нашою слабкістю може бути людська доброта; це може бути самоправедність; або, це можуть бути особисті гріхи, людське зло чи неправедність.

Як би там не було, слабкість зламує нас. Коли ми ставатимемо все слабшими та слабшими, Бог привнесе кризу. І в кризі ми виявляємо благодать.

Ми виявляємо, що Його благодаті достатньо. Перш ніж ми це усвідомлюємо, Отець, Син, Святий Дух і Боже Слово - уряд Божого Царства - стають владою, що панує всередині. Ми більше не є суб’єктами власного життя. Ми стаємо об’єктами любові Ісуса Христа. Для нас жити - це Христос (Флп.0121). Наше життя - це не суб’єктивність; це Христос.

Сила благодаті здійснюється в наших слабкостях (2Кор.1209-10). Ми хвалимось в немочі, тому що вона відсилає нас до Нього. Ми хвалимось в прикростях, тому що вони приводять нас до Нього. Ми хвалимось в потребах та переслідуваннях (Рим.0503), тому що вони ведуть нас до Нього.