Пастор Карл Генрі Стівенс

Давайте дозвольмо Богові вдосконалити нас у Своїй святості. Не сказано не для того, щоб спроектувати якусь гіпердуховність. І все-таки Ісус сказав: "Коли ж у Мені перебувати ви будете, а слова Мої позостануться в вас, то просіть, чого хочете, і станеться вам!" (Ів.1507).

Коли ви розвиваєте інтимні, особисті взаємини з Христом, будуть випадки, коли Він попровадить вас залишитися наодинці з Ним. Ви можете бути настільки приголомшені присутністю Бога, що перебуває у вас, що ви впадете на обличчя перед Ним. Розпростерті перед Господом, ви будете відчувати глибоку пошану до присутності Бога, і все тому, що ви відмовляєтесь мати звичайні взаємини з Ним.

Щоразу як Авраам, Ісаак та Яків молилися, вони завжди лежали на обличчі, витягнувши руки перед собою, кличучи до Бога. Нам потрібно бути здатними чути Бога, коли Він говорить: "Хто піде для нас?" (Іс.0608) - чи то в Єрусалим, чи в Юдею, чи в Самарію (Дії0108), чи щоб сісти за стіл з кимось, хто відчуває біль чи потребу. Ми маємо бути настільки відкритими для природи цієї нездоланної любові та постійного співчуття. Нехай ми виявляємо мудрість Його природи, коли Він передає її нам.