Без Христа, без надії

Без Христа, без надії

Пастор Карл Генрі Стівенс

Що це за благодать, що буде нам принесена, коли з’явиться Ісус (1Пт.0113)? Це те, що ми з’явимося з Ним у славі (Кол.0304), і будемо прославлені (Рим.0817), в той час як усі захоплюються Ним в нас (2Сол.0110).

Ми чітко бачимо, що надія ніколи не є можливою перспективою чи об’єктивною фантазією у серці, але це догматична впевненість, заснована на історичній події жертви Ісуса Христа. Вона передбачає дитяче та хвилююче очікування нашого прославлення; очікування, яке породжує побожну нагальність, глибоке відчуття долі (Еф.0111) та поштовх до особистої чистоти (1Тим.0522) у цьому житті.

Надія у світовому чи космічному сенсі насправді зовсім не є надією. У неї немає визначеної перспективи, ані немає визначеного об'єкта. Ця надія є просто суб'єктивною; це лише відчай, який заспокоюється ідеями про можливе життя після смерті або якимось відчайдушним уявленням про реінкарнацію. Біблія догматично проголошує, що ті, хто не мають Христа як об’єкта своєї надії, взагалі не мають надії. Усі ми були в тому місці у своєму житті (Еф.0212). Відділення від Христа означає відсутність надії, тому що Біблія проголошує, що залишатися без Христа означає бути без надії. Тримайтеся надії, яку ви маєте в Христі, щоб Він міг бути проголошений в вас, коли люди бачать вашу впевненість.


Print   Email