Пастор Карл Генрі Стівенс

Багато разів ми жертвуємо мудрістю Слова через гордість, пожадливість або егоїстичні бажання. Ми дозволяємо нашій плоті фантазувати, а не роздумувати над Словом вдень і вночі, дозволяючи йому бути перенесеним у мудрість, як це робив псалміст (Пс.0102).

Ми дозволяємо стільком речам підноситись і мати пріоритет над Божим Словом, нам потрібно мати ставлення Йова: "Я шанував Слова Його уст більше, ніж свою необхідну їжу" (Йов2312, в оригіналі).

Мудрість кличе (Пр.0120), але її зачасту зустрічають відсутністю постійної концентрації. Ми не досліджуємо, як вона може посісти перше місце в нашому житті. Ми не стежимо за своїми словами і не зважуємо їх у часі, а також не усвідомлюємо, що вони мають вічну цінність. Мудрість хоче провадити людей, тому що неправильні рішення руйнують душу (Пр.0632).

Давайте налаштуємо своє вухо на клич мудрості. Вона говорить нам: "Я кохаю всіх тих, хто кохає мене, хто ж шукає мене, мене знайде" (Пр.0817). Давайте слухати, щоб ми могли йти "путтю праведною, поміж правних стежок" (Пр.0820). Давайте шукати мудрості: "Хто бо знаходить мене, той знаходить життя, і одержує милість від Господа" (Пр.0835).