Пастор Карл Генрі Стівенс

"Привчай (тренуй) юнака до дороги його (якою він має ходити), і він, як постаріється, не уступиться з неї" (Пр.2206, розширений переклад). Ми є Божими дітьми, і це Його відповідальність - тренування нас.

Очікування на Бога вчить нас довіряти Йому беззастережно, виразно, без занепокоєння та розчарування. Бог усуває психічну втому Адама. Він знищує ставлення негативності в старій людині. Слабкий дух плоті стирається очікуванням, в той час як Він збудовує нас через Слова життя (Ів.0663; 1Ів.0101) і благодаті (Дії2032). В кінцевому підсумку ми оживлені, оновлені та відроджені життям згори.

Як часто вам набридає ваше життя? Діти втомлюються, поки вони чекають. Чи відповідаєте ви перед тим, як подумати? Чи говорите без віри? Чи дієте без благодаті? Оцінюєте без розрізнення?

"Ті, хто надію складає на Господа, силу відновлять, крила підіймуть, немов ті орли, будуть бігати і не потомляться, будуть ходити і не помучаться" (Іс.4031).

Бог тренує нас через очікування, щоб ми не втомилися. Він хоче дати нам відновлену силу говорити, думати, діяти і витримувати. Слово "сила" на івриті - "kowach". Воно стосується сили не тільки в емоціях, але і у фізичному тілі. Бог передає силу від Своєї присутності через Своє слово "тим, хто чекає (складає надію)" (Іс.4031, розширений переклад).