Петро поглянув (прикував погляд) на кульгавого, що лежав біля воріт, "що Красними звалися" (Дії0301-04). Будь-яка людина, яка була з Ісусом, погляне на когось, хто чогось потребує, щоб вони могли отримати Божий розум у цій ситуації. Вони ніколи не будуть сприймати потреби і життя людей як належне.
Справжні християни, які були з Ісусом, турбуються, і їх серця спрямовані на співчуття. Їх відвідала благодать і вони використовували свої здібності, щоб пізнати Божу любов.
Християнство може стати таким механічним і таким рутинним. Коли ви зростаєте у Христі, не сприймайте деталі як належне, а сприймайте кожну мить як мить, щоб жити. Сприймайте миті священно і радісно та приковуйте погляд до того, що відбувається у вашому житті. Не треба просто проходите повз, ідучи до храму, і просто давати кульгавому милостиню. Поставте собі за мету вказувати нужденним людям на Божу силу, на віру, яка змінює їх долі, і на любов, яку дарує Бог.
Подивіться, як це робив Ісус. Ісус ніколи не проходив просто повз, але Він зупинявся і бачив їх. Коли на нього натискало безліч людей, Ісус зупинився, щоб відповісти на крик сліпого жебрака, якого вважали непотрібним. Не думайте, що Ісус сприймає вашу хворобу як належне, так що Він не надасть життя. Не думайте, що Ісус сприймає вашу несумісність як належне. Він цього не робить. Він любить, Він слухає і Він надає життя. Його очі прикуті до вас (1Пт.0312).
