Якщо ми провокуємо і заздримо, ми комунікуємо систему марнославства, в якій ми живемо. Система невпевненості, в якій ми живемо оскільки нам бракує свободи, переносить нас до емоційно хворого, психічно слабкого та інфантильного місця пробування, де живемо під прокляттям.
Закон вражає наш розум. Ми маємо знання про гріх. Ми бачимо інших і порівнюємо їх із собою. Ми радіємо їхнім невдачам і заздримо їхнім успіхам. У вільні хвилини ми уявляємо свій здобуток завдяки своїм досягненням. Ми уявляємо, як інші задивляються на нас і піднімаємося на крилах самооцінки та марнославства.
Сутність Ісуса Христа дає нам свободу. Ця свобода дає нам міцні нерви і зрілий розум. Замість того, щоб жити у світі фантазій, що обертається навколо нас самих, ми живемо життям, яке виявляє Христа. Раз спробувавши Його, як ми можемо знайти когось іншого (Ів.0668)? Любов радіє в правді, а не в беззаконні. Богосвідомість охоплює нашу душу через подих Святого Духа. Тепер Христос - наш розум.
У вільні хвилини реальність - це наше заняття. Коли хтось досягає успіху, замість того щоб заздрити, ми разом радіємо в тому самому розумі перемоги, переданому всім. Замість того, щоб провокувати для виявлення слабкості, критикувати чи прибільшувати проблеми на благо самоствердження, ми не думаємо злого і покриваємо безліч гріхів любов’ю. Це свобода. Свобода - це жити повноцінним життям, життям, яке не є нашим, а Його.
