"Я не кину вас сиротами, Я прибуду до вас!" (Iв.1418)

Він залишив нас, і все ж ми не залишилися сиротами. Він наша утіха, і Його немає; але ми не безутішні. Наша утіха полягає в тому, що Він прийде до нас, і цієї втіхи достатньо, щоб підтримати нас під час Його тривалої відсутності. Ісус вже в дорозі: Він говорить: "Незабаром прийду" (Об.2220): Він поспішає до нас. Він говорить: "Я прибуду": і ніхто не може запобігти Його приходу або відкласти його на чверть години. Він особливо говорить: "Я прибуду до вас"; і так Він і зробить. Його прихід призначений спеціально до і задля Його власних людей. Це має бути їхньою теперішньою втіхою, поки вони сумують, що Наречений ще не з'явився.

Коли ми втрачаємо радісне відчуття Його присутності, ми сумуємо; але ми не можемо печалитися так, ніби немає надії. Наш Господь у легкому гніві сховався від нас на мить; але Він повернеться з повною милістю (Іс.5408). Він залишає нас у певному сенсі, але лише у певному сенсі. Коли Він відходить, Він залишає після себе обіцянку, що повернеться. О Господи, прийди швидко! Немає життя в цьому земному існуванні, якщо Тебе немає. Ми зітхаємо, чекаючи повернення Твоєї солодкої посмішки. Коли Ти прийдеш до нас? Ми впевнені, що Ти з'явишся; але будь Ти як сарна чи молодий олень (П.П.0209). Не зволікай, о Боже наш!

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен