Не маючи власне слова "емоції" в єврейській мові Старого Заповіту, використовувались метоніми (слова, що використовуються як заміна чогось іншого, з чим воно асоціюється) для вираження цього поняття, як ми знаємо його сьогодні.
В особі пророка Михея ми маємо образ людини в жахливій ситуації: душа сильно побита і в синцях, вклинений на дно ями (1Цар.2224-27), його одяг порваний і брудний, спирається на стіну, бо не може стояти.
Коли людина неспокійна, вона не прийшла до Ісуса, щоб знайти спокій. Вона дивиться на себе та інших, щоб знайти радість і мир, але це марна спроба.
В Книзі Левит 2317-18 хліби, печені для жертвоприношення, мали в собі закваску, але вони були первоплодами для Господа.