СЛУЖІННЯ СЛОВУ

Одне із двох служінь Церкви /Дії0604

53/365 МИНУЛЕ ВИЗВОЛЕННЯ НАРОЖУЄ ВІРУ

53/365 МИНУЛЕ ВИЗВОЛЕННЯ НАРОЖУЄ ВІРУ

"І сказав Давид: Господь, що врятував мене з лапи лева та з лапи ведмедя, Він урятує мене з руки цього филистимлянина." (1Сам.1737)

Якщо розглядати лише самі слова, це не обітниця, але за змістом це справді вона; адже Давид промовив слово, яке Господь підтвердив, зробивши його правдивим. Він стверджував, спираючись на минулі визволення, що він отримає допомогу в новій небезпеці. В Ісусі всі обітниці — "так" і "амінь" на Божу славу через нас (2Кор.0120), і тому попереднє поводження Господа з Його віруючими людьми повториться знову.

Тож згадаймо колишні прояви Господньої люблячої доброти. Ми не могли сподіватися на визволення колись власною силою — проте Господь визволив нас. Хіба ж Він не спасе нас знову? Безперечно, спасе. Як Давид вибіг назустріч своєму ворогові, так зробимо й ми. Господь був із нами, Він є з нами, і Він сказав: "Я тебе не покину, ані не відступлюся від тебе" (Євр.1305). Чого ж нам тремтіти? Невже минуле було лише сном? Згадаймо мертвого ведмедя й лева. Хто ж цей филистимлянин? Так, він не такий саме — не ведмідь і не лев; але Бог той самий, і Його честь так само пов’язана з цим випадком, як і з попередніми. Він не спас нас від диких звірів, щоб дозволити велетню вбити нас. Тож будьмо відважні.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

37/365 БЛАГОСЛОВЕННЯ В МІСТІ

37/365 БЛАГОСЛОВЕННЯ В МІСТІ

"Коли ти слухатимешся голосу Господа, Бога свого (будеш) благословенний ти в місті." (Втор.2802-03)

Місто сповнене турбот, і той, хто змушений їздити туди день у день, вважає його місцем великого виснаження. Воно сповнене шуму, метушні, галасу та важких мук: численні його спокуси, втрати і турботи. Але поїхати туди з Божественним благословенням полегшує його складність; залишатися там з цим благословенням — означає знайти задоволення у його повинностях і силу, що відповідає його вимогам.

Благословення в місті може й не зробити нас великими, але воно збереже нас добрими; воно може й не зробити нас багатими, але збереже нас чесними. Чи то носильники, чи офісні робітники, чи менеджери, чи торговці, чи судді, місто надасть нам можливості бути корисними. Добре рибалити там, де є косяки риби, і це багатообіцяюче працювати для нашого Господа серед юрби. Ми можемо віддавати перевагу тиші сільського життя; але якщо нас покличуть до міста, ми, безумовно, можемо віддати перевагу йому, бо там є місце для нашої енергії.

Сьогодні сподіваймося добрих речей завдяки цій обітниці, і нехай наша турбота буде про те, щоб мати відкрите вухо до голосу Господа та готову руку для виконання Його розпорядження. Послух приносить благословення. "У дотриманні Його заповідей нагорода велика" (див. Пс.1912).

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

15/365 ЗБАГАЧЕНІ ВІРОЮ

15/365 ЗБАГАЧЕНІ ВІРОЮ

"Бо ж не навіки забудеться бідний, надія убогих не згине назавжди!" (Пс.0919)

Бідність — це важка спадщина; але ті, хто покладається на Господа, збагачуються вірою. Вони знають, що Бог не забув про них; і хоча може здаватися, що вони проігноровані у Його Божественному розподілі благ, вони чекають часу, коли все це виправиться. Лазар не завжди лежатиме серед собак біля воріт багача, але він отримає свою компенсацію на лоні Авраама.

Навіть зараз Господь пам’ятає Своїх бідних, але дорогоцінних синів. "Я вбогий та бідний, за мене подбає (думає) Господь" (Пс.4017), – сказав псалміст; і це саме так. Побожні бідні мають великі сподівання. Вони очікують, що Господь забезпечить їх усім необхідним для цього життя та побожності; вони очікують побачити, як усе співпрацюватиме їм на благо; вони очікують тіснішого спілкування зі своїм Господом, Який не мав де прихилити голову; вони очікують Його Другого приходу та розділення його слави. Це очікування не може зникнути, тому що воно покладене в Христа Ісуса, Який живе вічно; і оскільки Він живе, воно також житиме. Бідний святий співає багато пісень, яких багатий грішник не може зрозуміти. Тому, коли у нас мало провізії внизу, подумаймо про царський стіл вгорі.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

7/365 ЗАВЖДИ ЗРОСТАЮЧИ

7/365 ЗАВЖДИ ЗРОСТАЮЧИ

"Більш від цього побачиш!" (Ів.0150)

Це сказано віруючому, який вірить як дитина, який був готовий прийняти Ісуса як Сина Божого, Царя Ізраїлю, спираючись на один переконливий аргумент: Ті, хто бажає бачити, побачать: саме тому що ми заплющуємо очі, ми стаємо так сумно сліпими.

Ми вже багато бачили. Великі й незбагненні речі показав нам Господь, за що ми славимо Його ім'я; але в Його Слові є більші істини, більша глибина досвіду, більша висота спілкування, більші діла корисності, більші відкриття сили, любові та мудрості. Це нам ще належить побачити, якщо ми готові вірити нашому Господу. Здатність винаходити хибні доктрини руйнівна, але сила бачити правду — це благословення. Небеса відкриються нам, шлях туди буде прояснений нам у Сині Людському, і ангельська комунікація, яка відбувається між верхнім і нижнім царствами, стане нам більш очевидною. Давайте тримати очі відкритими до духовних речей і сподіватися побачити все більше і більше. Давайте вірити, що наше життя не зірветься в ніщо, але що ми завжди будемо на шляху зростання, бачачи все більші й більші речі, доки не побачимо Самого Великого Бога і ніколи більше не втратимо Його з поля зору.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен