СЛУЖІННЯ СЛОВУ

Одне із двох служінь Церкви /Дії0604

31/365 БОГ ЗАВЖДИ ЧУЄ

31/365 БОГ ЗАВЖДИ ЧУЄ

"Бог мій почує мене!" (Мих.0707)

Друзі можуть бути невірними, але Господь не відвернеться від благодатної душі; навпаки, Він вислухає всі її бажання. Пророк каже: "від тієї, що при лоні твоєму лежить, пильнуй двері уст своїх… вороги чоловіку домашні його" (Мих.0705-06). Це жалюгідний стан справ; але навіть у такому випадку Найкращий Друг залишається вірним, і ми можемо розповісти Йому про все своє горе.

Наша мудрість — звертатися до Господа, а не сваритися з чоловіками чи жінками. Якщо наші люблячі прохання ігноруються нашими власними родичами, чекаймо на Бога нашого спасіння, бо Він почує нас. Він почує нас тим більше через недоброзичливість і гноблення інших, і незабаром у нас буде привід закричати: "Не тішся, моя супротивнице (мій ворог)" (Мих.0708).

Оскільки Бог є живим Богом, Він може чути; оскільки Він люблячий Бог, Він почує; оскільки Він наш Бог заповіту, Він зобов'язався чути нас. Якщо кожен з нас може сказати про Нього "мій Бог", ми можемо з абсолютною впевненістю сказати: "Мій Бог почує мене". Тож прийди, о кровоточиве серце, і дозволь своїм смуткам висказатися твоєму Господу Богу! Я таємно схилю коліна і прошепочу подумки: "Бог мій почує мене".

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

53/365 МИНУЛЕ ВИЗВОЛЕННЯ НАРОЖУЄ ВІРУ

53/365 МИНУЛЕ ВИЗВОЛЕННЯ НАРОЖУЄ ВІРУ

"І сказав Давид: Господь, що врятував мене з лапи лева та з лапи ведмедя, Він урятує мене з руки цього филистимлянина." (1Сам.1737)

Якщо розглядати лише самі слова, це не обітниця, але за змістом це справді вона; адже Давид промовив слово, яке Господь підтвердив, зробивши його правдивим. Він стверджував, спираючись на минулі визволення, що він отримає допомогу в новій небезпеці. В Ісусі всі обітниці — "так" і "амінь" на Божу славу через нас (2Кор.0120), і тому попереднє поводження Господа з Його віруючими людьми повториться знову.

Тож згадаймо колишні прояви Господньої люблячої доброти. Ми не могли сподіватися на визволення колись власною силою — проте Господь визволив нас. Хіба ж Він не спасе нас знову? Безперечно, спасе. Як Давид вибіг назустріч своєму ворогові, так зробимо й ми. Господь був із нами, Він є з нами, і Він сказав: "Я тебе не покину, ані не відступлюся від тебе" (Євр.1305). Чого ж нам тремтіти? Невже минуле було лише сном? Згадаймо мертвого ведмедя й лева. Хто ж цей филистимлянин? Так, він не такий саме — не ведмідь і не лев; але Бог той самий, і Його честь так само пов’язана з цим випадком, як і з попередніми. Він не спас нас від диких звірів, щоб дозволити велетню вбити нас. Тож будьмо відважні.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

54/365 НЕОБХІДНЕ НЕРОЗРИВНЕ СПІЛКУВАННЯ

54/365 НЕОБХІДНЕ НЕРОЗРИВНЕ СПІЛКУВАННЯ

"Коли ж у Мені перебувати ви будете, а слова Мої позостануться в вас, то просіть, чого хочете, і станеться вам!" (Iв.1507)

З необхідності ми повинні бути в Христі, щоб жити для Нього, і повинні перебувати в Ньому, щоб мати право на щедрість цієї обітниці від Нього. Перебувати в Ісусі — означає ніколи не залишати Його заради іншої любові чи іншої речі, але залишатися у живому, люблячому, свідомому й добровільному єднанні з Ним. Гілка не лише завжди близька до стовбура, але й постійно отримує від нього життя та плідність. Усі справжні віруючі певною мірою перебувають у Христі; проте є вищий зміст, і ми повинні пізнати його, перш ніж зможемо отримати необмежену силу біля престолу. "Просіть, чого хочете" — це для Енохів, які ходять із Богом, для Іванів, що лежать на Господніх грудях, для тих, чий союз із Христом веде до постійного спілкування.

Серце має залишатися в любові, розум має бути вкоріненим у вірі, надія має бути міцно поєднаною зі Словом, уся людина має бути з’єднаною з Господом, інакше було б небезпечно довірити нам силу в молитві. Цей повний дозвіл може бути даний лише тому, чиє саме життя є: "живу вже не я, а Христос проживає в мені" (Гал.0220). О ви, що розриваєте своє спілкування, яку силу ви втрачаєте! Якщо хочете бути могутніми у своїх благаннях, сам Господь має перебувати у вас, а ви — в Ньому.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

36/365 СПРАВЕДЛИВІСТЬ ЗАДОВОЛЕНА

36/365 СПРАВЕДЛИВІСТЬ ЗАДОВОЛЕНА

"І побачу ту кров, і обмину вас." (Вих.1213)

Мій власний погляд на дорогоцінну кров служить мені втіхою; але саме Господній погляд на неї забезпечує мою безпеку. Навіть коли я не можу на неї дивитися, Господь дивиться на неї і через неї оминає мене. Якщо я не почуваюся так спокійно, як мав би, бо моя віра тьмяна, то я все одно в безпеці, бо око Господа не тьмяне, і Він пильно дивиться на кров великої Жертви. Яка ж це радість!

Господь бачить глибокий внутрішній сенс, безкінечну повноту всього, що означає смерть Його дорогого Сина. Він бачить це зі спокійним спомином про задоволену справедливість і всі Його незрівнянні якості прославлені. Він дивився на творіння у його розвитку і сказав: "Воно вельми добре"; але що Він говорить про викуплення в його повноті? Що Він говорить про послух аж до смерті Свого Улюбленого Сина? Ніхто не може висловити Його задоволення Ісусом, Його відпочинок у приємних пахощах, які Ісус підніс, коли приніс Себе непорочного Богові (Еф.0502; Євр.0914).

Тепер спочиваймо в тихій безпеці. Ми маємо Божу Жертву та Боже Слово, щоб створити в нас відчуття досконалої безпеки. Він пройде повз, Він мусить оминути нас, бо не пощадив нашого славного Заступника. Справедливість об’єднується з любов'ю, щоб забезпечити вічне спасіння всім окропленим кров'ю.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен