СЛУЖІННЯ СЛОВУ

"А ви будьте міцні, і нехай не слабнуть ваші руки, бо є нагорода для вашої чинности (праці)!" (2Хр.1507)

Бог зробив великі справи для царя Аси та Юдеї, але вони все ж були слабким народом. Їхні ноги дуже хиталися на Господніх шляхах, а їхні серця дуже вагалися, тому їх довелося попереджати, що Господь буде з ними, поки вони з Ним, але якщо вони покинуть Його, Він залишить їх. Їм також нагадувано про сестринське царство, про те, як погано йому велося в його бунті, і як Господь був милостивий до нього, коли воно виявило покаяння. Господній задум полягав у тому, щоб утвердити їх на Своєму шляху та зробити їх сильними в праведності. Так має бути і з нами. Бог заслуговує на те, щоб Йому служили з усією енергією, на яку ми здатні.

Якщо служіння Богові чогось варте, то воно варте всього. Ми знайдемо свою найкращу винагороду в Господній роботі, якщо будемо виконувати її з рішучою старанністю. Наша праця не марна в Господі, і ми це знаємо. Праця без ентузіазму не принесе винагороди; але коли ми віддамося цій справі всією своєю душею, ми побачимо процвітання. Цей текст був надісланий автору цих нотаток у день жахливої бурі, і це порадило йому прикласти всі сили, маючи впевненість у безпечному прибутті в порт із чудовим вантажем.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

"Земля, на якій ти лежиш, Я дам її тобі." (Бут.2813)

Жодна обітниця не має приватного тлумачення: вона належить не одному святому, а всім віруючим. Якщо, брате мій, ти можеш в вірі лягти на обітницю і відпочити на ній, вона твоя. Місце на яке Яків "натрапив", зупинився і відпочив, ним він і заволодів. Розтягнувшись стомленим тілом на землі, з камінням з того місця як подушкою, він і гадки не мав, що таким чином вступає у власність на землю; і все ж таки так і було. Він побачив у своєму сні ту дивовижну драбину, яка для всіх істинно віруючих поєднує землю і небо; і, безперечно, там, де стояло підніжжя драбини, він мав би мати право на ту землю, тому що інакше він не зміг би досягнути Божественних сходів. Усі Божі обітниці – Так і Амінь у Христі Ісусі; і оскільки Він наш, то кожна обітниця наша, якщо ми лише ляжемо на неї в відпочинку віри.

Прийди, стомлений, використай слова свого Господа як подушки. Лягай з миром. Май сни лише про Нього. Ісус — твоя драбина світла. Дивись, як ангели виходять і сходять на Нього між твоєю душею та твоїм Богом; і будь певен, що ця обітниця — це твоя власна, Богом дана частка, і що це не буде грабунком для тебе, якщо ти візьмеш її собі, як сказану спеціально для тебе.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

"Той же, Хто Сина Свого не пожалів, але видав Його за всіх нас, як же не дав би Він нам із Ним і всього?" (Рим.0832)

Якщо це не обітниця за формою, то вона нею є по факту. Дійсно, це більше, ніж одна обітниця, це конгломерат обітниць. Це скупчення рубінів, смарагдів та діамантів, оправлених у самородок золота. Це питання, на яке ніколи не можна відповісти так, щоб це викликало в нас занепокоєння в серці. У чому може відмовити нам Господь, давши нам Ісуса? Якщо нам потрібно все на небі та на землі, Він дасть нам це: бо якби десь була межа, Він би притримав Свого власного Сина.

Чого я хочу сьогодні? Мені потрібно лише попросити про це. Я можу палко прагнути, але не так, ніби мені доводиться тиснути та вимагати неохочий дар з рук Господа; бо Він дасть вільно. З власної волі Він дав нам Свого власного Сина. Звичайно, ніхто б не запропонував Йому такий дар. Ніхто б не наважився попросити його. Це було б надто самовпевнено. Він вільно віддав Свого Єдинородного; і, о душе моя, хіба ти не можеш довіряти своєму небесному Отцю, що Він дасть тобі що завгодно, що Він дасть тобі все? Твоя вбога молитва не мала б сили проти Всемогутності, якби потрібна була сила; але Його любов, як джерело, б'є сама собою і переливається, щоб задовольнити всі твої потреби.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен