СЛУЖІННЯ СЛОВУ

"Я не кину вас сиротами, Я прибуду до вас!" (Iв.1418)

Він залишив нас, і все ж ми не залишилися сиротами. Він наша утіха, і Його немає; але ми не безутішні. Наша утіха полягає в тому, що Він прийде до нас, і цієї втіхи достатньо, щоб підтримати нас під час Його тривалої відсутності. Ісус вже в дорозі: Він говорить: "Незабаром прийду" (Об.2220): Він поспішає до нас. Він говорить: "Я прибуду": і ніхто не може запобігти Його приходу або відкласти його на чверть години. Він особливо говорить: "Я прибуду до вас"; і так Він і зробить. Його прихід призначений спеціально до і задля Його власних людей. Це має бути їхньою теперішньою втіхою, поки вони сумують, що Наречений ще не з'явився.

Коли ми втрачаємо радісне відчуття Його присутності, ми сумуємо; але ми не можемо печалитися так, ніби немає надії. Наш Господь у легкому гніві сховався від нас на мить; але Він повернеться з повною милістю (Іс.5408). Він залишає нас у певному сенсі, але лише у певному сенсі. Коли Він відходить, Він залишає після себе обіцянку, що повернеться. О Господи, прийди швидко! Немає життя в цьому земному існуванні, якщо Тебе немає. Ми зітхаємо, чекаючи повернення Твоєї солодкої посмішки. Коли Ти прийдеш до нас? Ми впевнені, що Ти з'явишся; але будь Ти як сарна чи молодий олень (П.П.0209). Не зволікай, о Боже наш!

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

"А як ти чиниш милостиню, хай не знатиме ліва рука твоя, що робить правиця твоя, щоб таємна була твоя милостиня, а Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно." (Мт.0603-04)

Жодної обітниці не дано тим, хто подає милостиню, щоб їх бачили люди. Вони вже отримують свою нагороду одразу й не можуть сподіватися, що їм заплатять двічі.

Ховаймо нашу благодійність— так, ховаймо навіть від нас самих. Давайте так часто й так щедро, щоб це стало для вас звичною справою, і ви відзначали б те, що допомогли бідному, не більше ніж те, що з’їли свою щоденну їжу. Чиніть милостиню, навіть не шепочучи собі: "Який же я щедрий!" Не намагайтеся таким чином самі себе винагородити. Залиште це Богові, Який ніколи не перестає бачити, записувати й винагороджувати. Блаженний той, хто таємно зайнятий добрими ділами: він знаходить особливу радість у своїй невідомій для інших доброчинності. Це той хліб, який, з’їдений потай, солодший за царські бенкети. Чи не можу й я сьогодні дозволити собі цю приємну розкіш? Нехай це буде справжній бенкет ніжності й щедроти душі.

І тут, і в майбутньому Сам Господь особисто подбає про нагороду для того, хто таємно подає милостиню. Це станеться Його способом і в Його час; і Він обере найкраще. Знадобиться вічність, щоб розкрити, наскільки багато означає ця обітниця.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

"Більш від цього побачиш!" (Ів.0150)

Це сказано віруючому, який вірить як дитина, який був готовий прийняти Ісуса як Сина Божого, Царя Ізраїлю, спираючись на один переконливий аргумент: Ті, хто бажає бачити, побачать: саме тому що ми заплющуємо очі, ми стаємо так сумно сліпими.

Ми вже багато бачили. Великі й незбагненні речі показав нам Господь, за що ми славимо Його ім'я; але в Його Слові є більші істини, більша глибина досвіду, більша висота спілкування, більші діла корисності, більші відкриття сили, любові та мудрості. Це нам ще належить побачити, якщо ми готові вірити нашому Господу. Здатність винаходити хибні доктрини руйнівна, але сила бачити правду — це благословення. Небеса відкриються нам, шлях туди буде прояснений нам у Сині Людському, і ангельська комунікація, яка відбувається між верхнім і нижнім царствами, стане нам більш очевидною. Давайте тримати очі відкритими до духовних речей і сподіватися побачити все більше і більше. Давайте вірити, що наше життя не зірветься в ніщо, але що ми завжди будемо на шляху зростання, бачачи все більші й більші речі, доки не побачимо Самого Великого Бога і ніколи більше не втратимо Його з поля зору.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен