СЛУЖІННЯ СЛОВУ

"Виконуй і слухай усі ті слова, що я наказую тобі, щоб було добре тобі та синам твоїм по тобі навіки, коли будеш робити добре та справедливе в очах Господа, Бога свого." (Втор.1228)

Хоча спасіння не здійснюється ділами закону, проте в благословіннях, обіцяних за послух, вірним Божим слугам не відмовлено. Прокляття наш Господь забрав, коли став прокляттям за нас, але жодного пункту благословінь не було скасовано.

Ми повинні відмічати та слухати виявлену волю Господа, звертаючи увагу не на її частини, а на "усі ті слова". Не повинно бути ніякої вибірковості, а неупереджена повага до всього, що Бог наказав. Це шлях блаженства для батька та його дітей. Благословіння Господнє на Його вибраних до третього та четвертого поколінь. Якщо вони ходитимуть праведно перед Ним, Він дасть усім людям знати, що вони є насінням, яке благословив Господь.

Жодне благословіння не може прийти до нас чи наших ближніх через нечесність чи лицемірність. Шляхи світського уподібнення та нечестивості не можуть принести добра ні нам, ні нашим ближнім. Нам буде добре, коли ми будемо добре ходити перед Богом. Якщо цілісність не принесе нам процвітання, то шахрайство не принесе. Те, що приносить задоволення Богові, принесе задоволення і нам.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

"Я не кину вас сиротами, Я прибуду до вас!" (Iв.1418)

Він залишив нас, і все ж ми не залишилися сиротами. Він наша утіха, і Його немає; але ми не безутішні. Наша утіха полягає в тому, що Він прийде до нас, і цієї втіхи достатньо, щоб підтримати нас під час Його тривалої відсутності. Ісус вже в дорозі: Він говорить: "Незабаром прийду" (Об.2220): Він поспішає до нас. Він говорить: "Я прибуду": і ніхто не може запобігти Його приходу або відкласти його на чверть години. Він особливо говорить: "Я прибуду до вас"; і так Він і зробить. Його прихід призначений спеціально до і задля Його власних людей. Це має бути їхньою теперішньою втіхою, поки вони сумують, що Наречений ще не з'явився.

Коли ми втрачаємо радісне відчуття Його присутності, ми сумуємо; але ми не можемо печалитися так, ніби немає надії. Наш Господь у легкому гніві сховався від нас на мить; але Він повернеться з повною милістю (Іс.5408). Він залишає нас у певному сенсі, але лише у певному сенсі. Коли Він відходить, Він залишає після себе обіцянку, що повернеться. О Господи, прийди швидко! Немає життя в цьому земному існуванні, якщо Тебе немає. Ми зітхаємо, чекаючи повернення Твоєї солодкої посмішки. Коли Ти прийдеш до нас? Ми впевнені, що Ти з'явишся; але будь Ти як сарна чи молодий олень (П.П.0209). Не зволікай, о Боже наш!

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

"Бог мій почує мене!" (Мих.0707)

Друзі можуть бути невірними, але Господь не відвернеться від благодатної душі; навпаки, Він вислухає всі її бажання. Пророк каже: "від тієї, що при лоні твоєму лежить, пильнуй двері уст своїх… вороги чоловіку домашні його" (Мих.0705-06). Це жалюгідний стан справ; але навіть у такому випадку Найкращий Друг залишається вірним, і ми можемо розповісти Йому про все своє горе.

Наша мудрість — звертатися до Господа, а не сваритися з чоловіками чи жінками. Якщо наші люблячі прохання ігноруються нашими власними родичами, чекаймо на Бога нашого спасіння, бо Він почує нас. Він почує нас тим більше через недоброзичливість і гноблення інших, і незабаром у нас буде привід закричати: "Не тішся, моя супротивнице (мій ворог)" (Мих.0708).

Оскільки Бог є живим Богом, Він може чути; оскільки Він люблячий Бог, Він почує; оскільки Він наш Бог заповіту, Він зобов'язався чути нас. Якщо кожен з нас може сказати про Нього "мій Бог", ми можемо з абсолютною впевненістю сказати: "Мій Бог почує мене". Тож прийди, о кровоточиве серце, і дозволь своїм смуткам висказатися твоєму Господу Богу! Я таємно схилю коліна і прошепочу подумки: "Бог мій почує мене".

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен