СЛУЖІННЯ СЛОВУ

Одне із двох служінь Церкви /Дії0604

72/365 НЕ ПОГОРДУЙ СВОЄЮ ЮНІСТЮ

72/365 НЕ ПОГОРДУЙ СВОЄЮ ЮНІСТЮ

"А я відповів: О, Господи, Боже, таж я промовляти не вмію, бо я ще юнак!... Господь же мені відказав: Не кажи: Я юнак, бо ти підеш до всіх, куди тільки пошлю Я тебе, і скажеш усе, що тобі накажу." (Єр.0106-07)

Єремія був молодий і відчував природні вагання, коли Господь посилав його з великим дорученням; але Той, Хто його посилав, не хотів, щоб він говорив: "Я ще юнак". Те, ким він був сам по собі, не повинно було згадуватися, але мало зникнути в усвідомленні того, що він обраний говорити від імені Бога. Йому не потрібно було вигадувати чи складати власне послання, ані обирати слухачів: він мав говорити те, що наказував Бог, і говорити там, куди Бог його посилав, і він отримав би силу робити це, не своєю власною.

Чи не так само буває з якимось молодим проповідником або вчителем, який може читати ці рядки? Бог знає, наскільки ти молодий і як мало ти маєш знань та досвіду; але якщо Він обирає послати тебе, то тобі не слід ухилятися від небесного поклику. Бог прославить Себе у твоїй слабкості. Навіть якби ти був такий старий, як Метушалах, наскільки допомогли б тобі твої роки? А якби ти був такий мудрий, як Соломон, то міг би бути таким само свавільним, як і він. Тримайся свого послання, і це буде твоєю мудрістю; виконуй дані тобі накази, і це буде твоєю розсудливістю.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

33/365 ЗРОСТАЙТЕ

33/365 ЗРОСТАЙТЕ

"І ви вийдете та поскакаєте (виростете), мов ті ситі телята." (Мал.0402)

Так, коли світить сонце, хворі залишають свої палати та виходять на вулицю, щоб подихати свіжим повітрям. Коли сонце приносить весну та літо, худоба залишає свої стійла та шукає пасовища на вищих Альпах. Так само, коли ми маємо свідоме спілкування з нашим Господом, ми залишаємо стійла зневіри та гуляємо полями святої впевненості. Ми піднімаємося на гори радості та харчуємося з солодкого пасовища, яке росте ближче до Небес, ніж їжа плотських людей.

"Вийдете" і "виростете" – це подвійна обітниця. О душе моя, прагни насолоджуватися обома благословеннями! Навіщо тобі бути в’язнем? Встань і ходи на волі. Ісус говорить, що Його вівці будуть входити і виходити і знайдуть пасовище; тож іди і пасися на багатих луках безмежної любові.

Навіщо залишатися немовлям у благодаті? Виростай. Молоді телята швидко ростуть, особливо якщо їх годують у стійлах; а ти маєш виняткову турботу свого Викупителя. Тож зростай у благодаті та в пізнанні свого Господа і Спасителя. Не будь ні обмеженим, ні чахлим у рості. Сонце Праведності зійшло над тобою. Відгукуйся на Його промені, як бруньки на природне сонце. Відкрий своє серце, розширюйся і зростай у Нього в усьому.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

43/365 БОГ ІЗ ЗАДОВОЛЕННЯМ ДАЄ

43/365 БОГ ІЗ ЗАДОВОЛЕННЯМ ДАЄ

"І промовив Господь до Аврама, коли Лот розлучився із ним: Зведи очі свої, та поглянь із місця, де ти, на північ, і на південь, і на схід, і на захід, бо всю цю землю, яку бачиш, Я її дам навіки тобі та потомству твоєму." (Бут.1314-15)

Особливе благословіння для пам'ятної події. Аврам владнав сімейну суперечку. Він сказав: "Нехай сварки не буде між мною та між тобою… бо близька ми рідня" (Бут.1308); і тому він отримав благословіння, яке належить миротворцям. Господь, Той, Хто дарує мир, із задоволенням являє Свою благодать тим, хто шукає миру та прагне його. Якщо ми прагнемо тіснішого спілкування з Богом, ми повинні триматися ближче до шляхів миру.

Аврам дуже щедро поставився до свого родича, давши йому можливість обрати землю. Якщо ми відмовляємо собі заради миру, Господь більш ніж компенсує нам це. Наскільки далеко патріарх може бачити, він може претендувати на те, і ми можемо робити те саме по вірі. Аврам мусив чекати на фактичне володіння, але Господь передав землю йому та його нащадкам. Безмежні благословіння належать нам за заповітним даром. Усе наше. Коли ми догоджаємо Господу, Він змушує нас дивитися всюди і бачити все своїм, чи то теперішнє, чи майбутнє, все наше, а ми належимо Христу, а Христос — Богу.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

68/365 МОЛИТВА ЗА МИР

68/365 МОЛИТВА ЗА МИР

"І дбайте про спокій міста, куди Я вас вигнав, і моліться за нього до Господа, бо в спокої його буде і ваш спокій." (Єр.2907)

Принцип, викладений у цьому тексті, підказує всім нам, хто є Господніми чужинцями та мандрівниками, що ми повинні прагнути сприяти миру й добробуту людей, серед яких живемо. Особливо наша нація і наше місто мають бути благословенні нашою постійною заступницькою молитвою. Щира молитва за свою країну та інші країни дуже личить устам кожного віруючого.

Завзято молімося за великий дар миру — як удома, так і за кордоном. Якщо чвари спричинять кровопролиття на наших вулицях або якщо чужоземна війна забере життя наших хоробрих воїнів, ми всі будемо оплакувати це лихо; тому молімося за мир і старанно підтримуймо ті принципи, завдяки яким класи в нашій країні та народи за її межами можуть бути поєднані узами дружби.

Нам самим обіцяно спокій у зв’язку з миром у державі, і це дуже бажано; адже тоді ми можемо виховувати свої сім’ї у страху Господньому та проповідувати Євангеліє без перешкод і заборон. Тож сьогодні будемо особливо ревні в молитві за нашу країну, визнаючи національні гріхи й просячи для неї прощення та благословіння, заради Ісуса.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен