СЛУЖІННЯ СЛОВУ

"І нічого з закляття нехай не прилипне до руки твоєї, щоб відвернувся Господь від палючого гніву Свого й дав тобі милосердя, і змилосердився над тобою, і розмножив тебе, як присягнув був батькам твоїм." (Втор.1318)

Ізраїль мав підкорювати міста, віддані ідолопоклонству, і знищувати всю здобич, вважаючи все осквернене ідолами проклятим, що повинно бути спалене вогнем. Так само християни повинні ставитися до всякого гріха. Ми не повинні дозволяти залишатися жодній злiй звичці. Зараз іде безжальна війна із гріхами будь-якого виду й розміру: тілесними, душевними чи духовними. Ми не вважаємо відмову від зла чимось, що заслуговує милості, але бачимо в цьому плід Божої благодаті, якого не хочемо втратити ні за яких обставин.

Коли Бог дає нам нещадність до наших гріхів, тоді Він виявляє до нас велику милість. Коли ми гніваємося на зло, Бог уже не гнівається на нас. Коли ми примножуємо свої зусилля проти беззаконня, Господь примножує Свої благословення. Шлях миру, зростання, безпеки та радості в Ісусі Христі відкривається у виконанні цих слів: "Нічого з закляття нехай не прилипне до руки твоєї". Господи, очисти мене сьогодні. Співчуття, процвітання, примноження й радість неодмінно будуть дані тим, хто з урочистою рішучістю відкидає гріх.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

"Господь дає милість та славу." (Пс.8412)

Благодать — це те, чого ми потребуємо саме зараз, і вона дається даром. Що може бути безкоштовнішим, ніж дар? Сьогодні ми отримаємо благодать, що підтримує, зміцнює, освячує і задовольняє. Він давав щоденну благодать донині, і щодо майбутнього — вона й надалі буде достатньою. Якщо ж у нас мало благодаті, то причина в нас самих; бо Господь не обмежений і не бариться її давати в рясноті. Ми можемо просити скільки завгодно й не боятися відмови. Він дає щедро і не докоряє.

Господь може не дати золота, але дасть благодать; Він може не дати прибутку, але дасть благодать. Він неодмінно пошле нам випробування, але разом із ними дасть і благодать відповідно до них. Ми можемо бути покликані до важкої праці й страждання, але разом із цим покликом прийде вся необхідна благодать.

Яке дивовижне "та" в цьому тексті — "та славу"! Нам ще не потрібна слава, і ми ще не готові до неї; але ми її отримаємо у належному порядку. Після того як скуштуємо хліб благодаті, ми будемо пити вино слави. Ми маємо пройти через Святе — тобто благодать — до Святого Святих, тобто до слави. Ці слова "та славу" достатні, щоб людина затанцювала від радості. Ще трошки, ще трошки — і тоді слава навіки!

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

"Я тебе вформував був для Себе рабом, Мій Ізраїлю, ти не будеш забутий у Мене!" (Iс.4421)

Наш Яхве не може настільки забути Своїх слуг, щоб перестати їх любити. Він обрав їх не на якийсь час, а назавжди. Він знав, якими вони будуть, коли покликав їх до Божої родини. Він стирає їхні гріхи, мов хмару; і ми можемо бути певні, що Він не вижене їх за ті беззаконня, які Він стер. Було б блюзнірством навіть уявити таке.

Він не забуде їх настільки, щоб перестати думати про них. Один лише момент забуття з боку нашого Бога став би нашою погибеллю. Тому Він говорить: "Ти не будеш забутий у Мене". Люди забувають нас: ті, кому ми зробили добро, обертаються проти нас; ми не маємо постійного місця в мінливих людських серцях; але Бог ніколи не забуде жодного зі Своїх вірних слуг. Він пов’язує Себе з нами не тим, що ми робимо для Нього, а тим, що Він зробив для нас. Нас любили надто довго і викупили надто дорогою ціною, щоб тепер забути. Ісус бачить у нас страждання Своєї душі, і Він ніколи не може цього забути. Отець бачить у нас наречену Свого Сина, а Дух бачить у нас Свою власну дієву працю. Господь думає про нас. Сьогодні ми будемо підтримані й укріплені. О, щоб і нам ніколи не забувати Господа!

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен