СЛУЖІННЯ СЛОВУ

"Не тішся, моя супротивнице, з мене, хоч я впала, Сіонська дочка, проте встану, хоч сиджу в темноті, та Господь мені світло!" (Мих.0708)

Це може передавати почуття чоловіка чи жінки, зневажених і пригнічених. Наш ворог може на певний час загасити наше світло. Але в Господі для нас є безсумнівна надія; і якщо ми довіряємо Йому та тримаємося своєї праведності, наш час пригнічення і темряви скоро мине. Насмішки ворога — лише на мить. Господь невдовзі оберне їхній сміх на плач, а наші зітхання — на спів.

Навіть якщо великий ворог душ на деякий час здобуде над нами перемогу, як це було й з кращими за нас, усе ж не втрачаймо відваги — ми незабаром подолаємо його. Ми піднімемося після падіння, бо наш Бог не впав, і Він підніме нас. Ми не залишимося в темряві, хоч нині й перебуваємо в ній, адже наш Господь є джерелом світла, і Він скоро дарує нам радісний день. Тож не впадаймо у відчай і навіть не сумніваймося. Один оберт колеса — і той, хто був унизу, опиниться вгорі. Горе тим, хто тепер сміється, бо вони будуть ридати й плакати, коли їхня хвальба обернеться на вічний сором. Блаженні ж усі, хто свято сумує, бо вони будуть Божественно втішені.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

"Тому то ми сміливо говоримо: Господь мені помічник, і я не злякаюсь нікого: що зробить людина мені?" (Євр.1306)

Оскільки Бог ніколи не залишить і не покине нас, ми можемо бути задоволені тим, що маємо. Адже коли Господь є нашим, ми не залишимося без друга, без скарбу й без притулку. Це запевнення може зробити нас цілком незалежними від людей. Під таким високим покровительством ми не відчуваємо спокуси принижуватися перед людьми й просити в них дозволу жити власним життям; навпаки, ми сміливо говоримо те, що маємо сказати, і не боїмося заперечень.

Той, хто боїться Бога, не має боятися нічого іншого. Ми повинні мати такий благоговійний страх перед живим Господом, щоб усі погрози найгордіших переслідувачів діяли на нас не більше, ніж свист вітру. У наші дні люди не можуть зробити нам стільки зла, скільки могли за часів, коли апостол писав ці слова. Катівні та вогнища вже вийшли з ужитку. Велетенський Папа більше не може спалювати паломників. Якщо послідовники неправдивих учителів намагаються завдавати болю жорстокими насмішками й презирством, ми не дивуємося цьому, бо люди цього світу не можуть любити небесне насіння. І що ж тоді? Ми повинні зносити зневагу світу. Вона не ламає кісток. З Божою допомогою будьмо відважними: нехай світ лютує, якщо хоче, але ми не будемо його боятися.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

"Мешкання праведних Він благословить." (Пр.0333)

Він боїться Господа, і тому перебуває під Божим захистом аж до даху, який покриває його самого й його сім’ю. Його дім є оселею любові, школою святого виховання й місцем небесного світла. У ньому є сімейний жертовник, де ім’я Господа щодня з благоговінням згадується. Тому Господь благословляє його житло. Це може бути скромна хатина або розкішний маєток; але Господнє благословення приходить через характер мешканця, а не через розмір помешкання.

Найбільш благословенний той дім, у якому господар і господиня — Богобоязливі люди; проте син чи дочка, або навіть слуга, можуть принести благословення на ціле господарство. Господь часто зберігає, примножує й забезпечує сім’ю заради одного чи двох у ній, які є праведними в Його очах, бо Його благодать зробила їх такими. Улюблені, нехай Ісус буде нашим постійним Гостем, як Він був у сестер у Віфанії, — і тоді ми справді будемо благословенні.

Пильнуймо, щоб у всьому бути справедливими: у нашій торгівлі, у наших судженнях про інших, у ставленні до ближніх і в нашому особистому характері. Справедливий Бог не може благословити несправедливих учинків.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен