СЛУЖІННЯ СЛОВУ

Одне із двох служінь Церкви /Дії0604

63/365 ШАНУЙТЕ БОГА

63/365 ШАНУЙТЕ БОГА

"Я шаную тих, хто шанує Мене." (1Сам.0230)

Чи роблю я шанування Бога великою метою свого життя й правилом своєї поведінки? Якщо так, то Він ушанує мене. Можливо, певний час я не матиму пошани від людей, але Бог Сам виявить мені пошану у найдієвіший спосіб. Зрештою виявиться, що найпевніший шлях до пошани — це бути готовим прийняти ганьбу заради чистого сумління.

Священик Ілій не вшанував Господа належним управлінням свого дому, а його сини не вшанували Господа поведінкою, гідною їхнього святого служіння; тому Господь не вшанував їх, але забрав первосвященство з їхнього роду й поставив юного Самуїла правителем у краї замість будь-кого з їхньої лінії. Якщо я хочу, щоб мій дім був звеличений, то маю вшановувати Господа в усьому. Бог може дозволити нечестивим здобувати світські почесті; але гідність, яку дає Він Сам, як і славу, пошану та безсмертя, Він приберігає для тих, хто святою покорою дбає про те, щоб шанувати Його.

Що я можу зробити сьогодні, щоб ушанувати Господа? Я прославлю Його своїм усним свідченням і практичним послухом. Я також вшаную Його своїм достатком і принесу Йому як жертву якесь особливе служіння. Нехай я присяду й поміркую, як я можу вшанувати Його, адже Він ушанує мене.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

124/365 ПЕРЕМОГА В НЕВДАЧАХ

124/365 ПЕРЕМОГА В НЕВДАЧАХ

"Не тішся, моя супротивнице, з мене, хоч я впала, Сіонська дочка, проте встану, хоч сиджу в темноті, та Господь мені світло!" (Мих.0708)

Це може передавати почуття чоловіка чи жінки, зневажених і пригнічених. Наш ворог може на певний час загасити наше світло. Але в Господі для нас є безсумнівна надія; і якщо ми довіряємо Йому та тримаємося своєї праведності, наш час пригнічення і темряви скоро мине. Насмішки ворога — лише на мить. Господь невдовзі оберне їхній сміх на плач, а наші зітхання — на спів.

Навіть якщо великий ворог душ на деякий час здобуде над нами перемогу, як це було й з кращими за нас, усе ж не втрачаймо відваги — ми незабаром подолаємо його. Ми піднімемося після падіння, бо наш Бог не впав, і Він підніме нас. Ми не залишимося в темряві, хоч нині й перебуваємо в ній, адже наш Господь є джерелом світла, і Він скоро дарує нам радісний день. Тож не впадаймо у відчай і навіть не сумніваймося. Один оберт колеса — і той, хто був унизу, опиниться вгорі. Горе тим, хто тепер сміється, бо вони будуть ридати й плакати, коли їхня хвальба обернеться на вічний сором. Блаженні ж усі, хто свято сумує, бо вони будуть Божественно втішені.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

133/365 ДЕНЬ ВЖЕ БЛИЗЬКО

133/365 ДЕНЬ ВЖЕ БЛИЗЬКО

"І дам Я йому зорю досвітню." (Об.0228)

Поки не настане день і не щезнуть тіні, яке ж це благословення бачити в Ісусі "досвітню (ранкову) зорю"! Я пам'ятаю, як ми читали в газетах пусту казку про те, що знову з'явилася Віфлеємська зірка. Та по дослідженню виявилося, що це була лише "ранкова зоря". Але зрештою великої помилки тут не було.

Найкраще — бачити Ісуса як Сонце; але коли ми не можемо так зробити, то наступне найкраще — бачити Його як зорю, що провіщає день і свідчить про наближення вічного світла. Якщо сьогодні я ще не є всім тим, чим сподіваюся стати, то все ж я бачу Ісуса, і це запевняє мене, що одного дня я стану подібним до Нього. Побачити Ісуса вірою — це запорука того, що ми побачимо Його у славі й перемінимося на Його образ. Якщо нині я не маю всього світла й радості, яких бажаю, то неодмінно матиму; бо так само певно, як я бачу ранкову зорю, я побачу й день. Ранкова зоря ніколи не буває далеко від сонця.

Скажи ж, душе моя: чи дав тобі Господь ранкову зорю? Чи тримаєшся ти міцно правди, благодаті, надії та любові, які Господь тобі дарував? Бо в цьому вже є світанок прийдешньої слави. Той, Хто дає тобі перемагати зло і перебувати в праведності, тим самим уже дав тобі ранкову зорю.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

92/365 СПРАВЖНЯ ЕНЕРГІЯ СЕРЦЯ

92/365 СПРАВЖНЯ ЕНЕРГІЯ СЕРЦЯ

"Про це піклуйся (роздумуй), у цім пробувай, щоб успіх твій був явний для всіх!" (1Тим.0415)

Це, по суті, обітниця того, що через старанне роздумування і повне присвячення нашого розуму праці для Господа ми досягнемо такого прогресу, який буде видимий для всіх. Не через поспішне читання, а через глибоке роздумування ми отримуємо користь від Божого Слова. Не через велику кількість роботи, зробленої недбало, а через якнайкраще обмірковування того, що ми намагаємося зробити, приходить справжній плід. "Кожна праця приносить достаток" (Пр.1423), але не в метушні й поспіху без щирої віддачі серця.

Якщо ми поділені між Богом і мамоною, або між Христом і собою, ми не будемо мати жодного прогресу. Ми повинні цілком віддатися святим речам, інакше будемо бідними "купцями" в небесній справі, і при підбитті підсумків не буде видно жодного прибутку.

Чи я служитель? Тоді нехай я буду служителем повністю і не витрачаю свої сили на другорядне. Що мені до партійної політики чи марних розваг? Чи я християнин? Тоді нехай служіння Ісусу стане моїм заняттям, справою життя, єдиним прагненням. Ми повинні бути повністю в Ісусі, і тоді повністю для Ісуса; інакше не матимемо ні прогресу, ні користі, і ні церква, ні світ не відчують того сильного впливу, яке Господь хоче через нас здійснити.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен