СЛУЖІННЯ СЛОВУ

"Господь пам’ятає про нас, нехай поблагословить!" (Пс.11320)

Я можу поставити свою печать на першому реченні. Хіба ви не можете? Так, Яхве думав про нас, забезпечував нас, втішав нас, визволяв нас і направляв нас. У всіх діях Свого провидіння Він пам’ятав про нас, ніколи не нехтуючи нашими дрібними справами. Його розум був сповнений нас — це інша форма слова "пам’ятає". Так було весь час, і без жодної перерви. Однак в особливі моменти ми чіткіше бачимо цю пам’ятливість, і ми згадуємо їх у цей час з безмежною вдячністю. Так, так, "Господь пам’ятає про нас".

Наступне речення є логічним висновком з попереднього. Оскільки Бог незмінний, Він продовжуватиме пам’ятати про нас у майбутньому, як Він робив у минулому; і Його пам’ятливість рівнозначна благословенню нас. Але тут ми маємо не лише висновок розмірковування, а й проголошення натхнення: ми маємо його від імені Святого Духа — "ВІН ПОБЛАГОСЛОВИТЬ НАС". Це означає великі речі та незбагненні. Сама нечіткість обітниці вказує на її безмежний розмах. Він благословить нас Своїм Божественним чином, і це навіки-віків. Тому нехай кожен з нас скаже: "Благослови, душе моя, Господа!"

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

"Нехай поблагословить Він тих, хто має до Господа страх, малих та великих!" (Пс.11321)

Це слово підбадьорення для тих, хто має скромне становище й убогий статок. Наш Бог дуже милостиво ставиться до тих, хто має малу власність, малий талант, малий вплив, малу вагу в суспільстві. Бог дбає про найменші речі у творінні й навіть звертає увагу на горобців, коли вони сідають на землю. Для Бога немає нічого малого, бо Він використовує незначних посередників для здійснення Своїх задумів. Нехай же найменший серед людей попросить у Бога благословіння на свою "малість" — і він виявить, що його обмежена сфера є щасливою.

Серед тих, хто боїться Господа, є малі й великі. Одні — немовлята, інші — велетні. Але всі вони благословенні. Мала віра — благословенна віра. Тремтяча надія — благословенна надія. Кожна благодать Святого Духа, навіть якщо вона лише в бруньці, несе в собі благословення. Більше того, Господь Ісус викупив і малих, і великих тією самою дорогоцінною кров’ю, і Він узяв на Себе обов’язок берегти ягнят так само, як і дорослих овець. Жодна мати не нехтує своєю дитиною через те, що вона мала; навпаки, чим менша дитина, тим ніжніше вона її доглядає. І якщо Господь надає якусь перевагу, то Він розташовує їх не як "великі й малі", а як "малі й великі".

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

"Коли ж у Мені перебувати ви будете, а слова Мої позостануться в вас, то просіть, чого хочете, і станеться вам!" (Iв.1507)

З необхідності ми повинні бути в Христі, щоб жити для Нього, і повинні перебувати в Ньому, щоб мати право на щедрість цієї обітниці від Нього. Перебувати в Ісусі — означає ніколи не залишати Його заради іншої любові чи іншої речі, але залишатися у живому, люблячому, свідомому й добровільному єднанні з Ним. Гілка не лише завжди близька до стовбура, але й постійно отримує від нього життя та плідність. Усі справжні віруючі певною мірою перебувають у Христі; проте є вищий зміст, і ми повинні пізнати його, перш ніж зможемо отримати необмежену силу біля престолу. "Просіть, чого хочете" — це для Енохів, які ходять із Богом, для Іванів, що лежать на Господніх грудях, для тих, чий союз із Христом веде до постійного спілкування.

Серце має залишатися в любові, розум має бути вкоріненим у вірі, надія має бути міцно поєднаною зі Словом, уся людина має бути з’єднаною з Господом, інакше було б небезпечно довірити нам силу в молитві. Цей повний дозвіл може бути даний лише тому, чиє саме життя є: "живу вже не я, а Христос проживає в мені" (Гал.0220). О ви, що розриваєте своє спілкування, яку силу ви втрачаєте! Якщо хочете бути могутніми у своїх благаннях, сам Господь має перебувати у вас, а ви — в Ньому.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен