СЛУЖІННЯ СЛОВУ

"Став Господь перед ним і промовив: Будь бадьорий! Бо як в Єрусалимі про Мене ти свідчив, так треба тобі свідкувати й у Римі!" (Дiї2311)

Чи ти є свідком Господа і чи перебуваєш саме зараз у небезпеці? Тоді пам’ятай: ти безсмертний, доки не завершиш своє діло. Якщо Господь має ще свідчення, яке ти повинен засвідчити, ти житимеш, щоб це зробити. Хто може розбити посудину, яку Господь має намір знову використати?

Якщо ж для тебе більше немає праці для твого Господаря, то це не повинно тебе засмучувати, що Він готовий узяти тебе додому й помістити там, де ти будеш поза досяжністю ворогів. Свідчення про Ісуса — це твоя головна справа, і тебе не можуть зупинити в ній, доки вона не буде завершена; тому будь у мирі. Жорстокий наклеп, злі перекручення, відступництво друзів, зрада найнадійнішого і все інше, що може трапитися, не здатне перешкодити Господньому задуму щодо тебе. Господь стоїть поруч із тобою в ніч твоєї скорботи і говорить: "Ти ще маєш засвідчити про Мене". Будь спокійний, сповнений радості в Господі.

Якщо зараз тобі не потрібна ця обітниця, вона може знадобитися дуже скоро. Збережи її в серці. Пам’ятай також молитися за місіонерів і за всіх переслідуваних, щоб Господь зберіг їх аж до завершення їхньої життєвої праці.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

"Ходіть, і вернімось до Господа, бо Він пошматував і нас вилікує, ударив і нас перев’яже!" (Ос.0601)

Це Господній шлях зранити перш ніж полікувати. У цьому — щира любов Його серця і впевнена операція Його руки. Він також спершу завдає удару перш ніж перев’язати рани, інакше робота була б сумнівною. Закон приходить перед Євангелієм; усвідомлення потреби — перед її задоволенням. Чи перебуває тепер читач під переконливою й стискаючою рукою Духа? Чи взяв він знову духа неволі на страх (Рим.0815)? Це благотворний початок справжнього євангельського зцілення й перев’язування ран.

Не впадай у відчай, дороге серце, але прийди до Господа з усіма своїми рваними ранами, темними синцями й відкритими виразками. Лише Він один може зцілити, і Йому приємно це робити. Наш Господь покликаний перев’язувати зламані серця, і Він досконало звершує цю справу. Не барімося, але негайно повернімося до Господа, від Якого ми відхилилися. Покажімо Йому наші відкриті рани й благаймо Його впізнати Свою власну працю та завершити її. Хіба хірург зробить розріз і залишить пацієнта стікати кров’ю до смерті? Хіба Господь зруйнує наш старий дім, а потім відмовиться збудувати кращий? Невже Ти коли-небудь навмисно примножував страждання бідних занепокоєних душ? Нехай буде це далеко від Тебе, Господи.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

"Не боїться він звістки лихої, його серце міцне, надію складає на Господа!" (Пс.11207)

Невизначеність жахлива. Коли ми не маємо звісток з дому, то схильні тривожитися й не можемо переконати себе, що "відсутність новин — це добра новина". Віра є ліками від такого стану смутку: Господь Своїм Духом утверджує розум у святому спокої, і зникає всякий страх — як щодо майбутнього, так і щодо теперішнього.

Міцність (непорушність в оригіналі) серця, про яку говорить псалміст, слід ревно шукати. Це не просто віра в ту чи іншу Господню обітницю, а загальний стан непохитної довіри до нашого Бога — упевненість у тому, що Він ані Сам не вчинить нам зла, ані не дозволить комусь іншому зашкодити нам. Така постійна довіра охоплює як відоме, так і невідоме в житті. Яким би не був завтрашній день — наш Бог є Богом завтрашнього дня. Які б події не сталися, навіть якщо вони нам невідомі, наш Яхве є Богом невідомого, як і відомого. Ми рішуче налаштовані довіряти Господу, що б не сталося. І навіть якщо трапиться найгірше, наш Бог все ще найвеличніший і найкращий. Тому ми не будемо боятися, навіть якщо стукіт листоноші стривожить нас або телеграма розбудить опівночі. Господь живий, і чого можуть боятися Його діти?

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен