СЛУЖІННЯ СЛОВУ

Одне із двох служінь Церкви /Дії0604

110/365 ВІРОЮ, А НЕ ПОЧУТТЯМИ

110/365 ВІРОЮ, А НЕ ПОЧУТТЯМИ

"А праведний житиме вірою." (Рим.0117)

Я не помру. Я можу, я справді вірю в Господа, мого Бога, і ця віра збереже мене живим. Я буду зарахований до тих, хто у своєму житті праведний; але навіть якби я був досконалим, я не намагався б жити власною праведністю; я тримався б праці Господа Ісуса і все одно жив би вірою в Нього і ні чим іншим. Якби я навіть міг віддати своє тіло на спалення за Господа Ісуса, я не покладався б на власну відвагу й витривалість, а все одно жив би вірою.

"Якби я мучеником стояв у вогні,

Я б Ім’я Спасителя кликав тоді;

Прощення благав би ради Нього,

І не мав би жодних інших прохань".

Жити вірою — набагато надійніше й радісніше, ніж жити почуттями чи ділами. Галузка, перебуваючи на виноградній лозі, живе кращим життям, ніж могла б жити сама по собі, навіть якби взагалі могла існувати окремо від стебла. Жити, тримаючись Ісуса, черпаючи все від Нього, — це солодка і свята річ. Якщо навіть найправедніші мають жити так, то тим більше я, бідний грішник! Господи, я вірю. Я мушу цілковито довіряти Тобі. Що ще я можу робити? Довіряти Тобі це моє життя. Я відчуваю, що це так. Я перебуватиму в цьому до кінця.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

133/365 ДЕНЬ ВЖЕ БЛИЗЬКО

133/365 ДЕНЬ ВЖЕ БЛИЗЬКО

"І дам Я йому зорю досвітню." (Об.0228)

Поки не настане день і не щезнуть тіні, яке ж це благословення бачити в Ісусі "досвітню (ранкову) зорю"! Я пам'ятаю, як ми читали в газетах пусту казку про те, що знову з'явилася Віфлеємська зірка. Та по дослідженню виявилося, що це була лише "ранкова зоря". Але зрештою великої помилки тут не було.

Найкраще — бачити Ісуса як Сонце; але коли ми не можемо так зробити, то наступне найкраще — бачити Його як зорю, що провіщає день і свідчить про наближення вічного світла. Якщо сьогодні я ще не є всім тим, чим сподіваюся стати, то все ж я бачу Ісуса, і це запевняє мене, що одного дня я стану подібним до Нього. Побачити Ісуса вірою — це запорука того, що ми побачимо Його у славі й перемінимося на Його образ. Якщо нині я не маю всього світла й радості, яких бажаю, то неодмінно матиму; бо так само певно, як я бачу ранкову зорю, я побачу й день. Ранкова зоря ніколи не буває далеко від сонця.

Скажи ж, душе моя: чи дав тобі Господь ранкову зорю? Чи тримаєшся ти міцно правди, благодаті, надії та любові, які Господь тобі дарував? Бо в цьому вже є світанок прийдешньої слави. Той, Хто дає тобі перемагати зло і перебувати в праведності, тим самим уже дав тобі ранкову зорю.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

96/365 ОДИН ЦАР, ОДИН ГОСПОДЬ

96/365 ОДИН ЦАР, ОДИН ГОСПОДЬ

"І стане Господь за царя над землею всією, Господь буде один того дня, і одне Ймення Його." (Зах.1409)

Благословенна надія! Це не мрія ентузіаста, а проголошення непомильного Слова. Яхве буде пізнаний серед усіх народів, і Його благодатне панування буде визнане кожним племенем людей. Сьогодні це далеко не так. Де ті, хто вклоняється Великому Цареві? Скільки ж бунту! Скільки "панів" і "богів" є на землі! Навіть серед тих, хто називає себе християнами, скільки є різноманітних уявлень про Нього та Його Євангелію! Але настане день, коли буде один Цар, один Яхве і одне Ім’я для живого Бога. О Господи, прискор це! Ми щодня молимося: "Нехай прийде Царство Твоє".

Ми не будемо сперечатися про те, коли це станеться, щоб не втратити втіху від певності, що це неодмінно буде. Так само як Святий Дух говорив через пророків, так само напевно вся земля буде наповнена славою Господа. Ісус не помер даремно. Божий Дух не діє даремно. Вічні задуми Отця не можуть бути зруйновані. Там, де сатана торжествував, Ісус буде увінчаний, і Господь Бог Вседержитель запанує. Тож ідімо до наших щоденних справ і духовної боротьби, укріплені вірою.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

118/365 ЦЕ СТАЄ ВЗАЄМНИМ

118/365 ЦЕ СТАЄ ВЗАЄМНИМ

"Поселюсь серед них і ходитиму, і буду їм Богом, а вони будуть народом Моїм!" (2Кор.0616)

Ось взаємний інтерес: кожен належить один одному. Бог є часткою Своїх людей, а вибрані люди є часткою свого Бога. Святі знаходять у Богові своє найбільше надбання, і Він вважає їх Своїм особливим скарбом. Яке ж джерело втіхи міститься в цьому для кожного віруючого!

Цей блаженний стан взаємної належності веде до взаємної турботи. Бог завжди думає про Своїх людей, і вони завжди думають про Нього. Сьогодні мій Бог звершить усе для мене; що ж я можу зробити для Нього? Мої думки мають звертатися до Нього, бо Він думає про мене. Нехай це буде дійсністю, а не лише визнанням того, що так повинно бути.

Це, у свою чергу, веде до взаємного спілкування. Бог перебуває в нас, і ми перебуваємо в Ньому; Він ходить із нами, і ми ходимо з Богом. Яке це блаженне єднання!

О, даруй мені благодать ставитися до Господа як до мого Бога: довіряти Йому і служити Йому так, як того заслуговує Його Божественність! О, щоб я міг любити, поклонятися, прославляти й коритися Яхве в дусі та в правді — це прагнення мого серця. Коли я досягну цього, то знайду своє Небо. Господи, допоможи мені! Будь моїм Богом, допомагаючи мені пізнати Тебе як мого Бога, заради Ісуса.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен