СЛУЖІННЯ СЛОВУ

Одне із двох служінь Церкви /Дії0604

116/365 МИЛОСТИВЕ ПОВОДЖЕННЯ З ІНШИМИ

116/365 МИЛОСТИВЕ ПОВОДЖЕННЯ З ІНШИМИ

"І поблагословить тебе Господь, Бог твій, у всім, що ти робитимеш." (Втор.1518)

Ізраїльський господар мав у свій час відпустити свого раба на волю, і коли той залишав його службу, він повинен був щедро забезпечити його на початок життя. Це слід було робити щиро й радісно, і тоді Господь обіцяв благословити такий великодушний вчинок. Дух цього припису, як і весь закон Христа, зобов’язує нас добре ставитися до тих, хто працює на нас. Ми повинні пам’ятати, як Господь повівся з нами, і це робить абсолютно необхідним, щоб ми поводилися милостиво з іншими. Ті, хто є дітьми милостивого Бога, самі мають бути щедрими. Як ми можемо очікувати, що наш великий Господь благословить нас у наших справах, якщо ми пригноблюємо тих, хто служить нам?

Яке ж благословення тут обіцяне щедрому серцю! Бути благословенним у всьому, що ми робимо, — це справді велике благословення. Господь пошле нам його частково через процвітання, частково через внутрішній мир, а частково через відчуття Його прихильності, що є найкращим із благословень. Він може дати нам відчути, що ми перебуваємо під Його особливою опікою і оточені Його особистою любов’ю. Це робить земне життя радісною прелюдією до життя прийдешнього. Боже благословення більше, ніж багатство: воно збагачує і смутку не приносить з собою (Пр.1022).

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

56/365 ВІДДІЛЕНІ

56/365 ВІДДІЛЕНІ

"Господні священики будуть казати на вас." (Iс.6106)

Ця буквальна обітниця, дана Ізраїлеві, у духовному значенні належить насінню за Духом, тобто всім віруючим. Якщо ми житимемо відповідно до своїх привілеїв, то маємо жити для Бога так ясно й виразно, що люди побачать, що ми відділені для святого служіння, — і називатимуть нас священниками Господа. Ми можемо працювати чи займатися торгівлею, як і інші, і водночас бути цілковито й повністю служителями Бога. Нашим єдиним заняттям має бути приносити безперервну жертву молитви, хвали, свідчення й самопосвяти живому Богові через Ісуса Христа.

Маючи таку єдину мету, ми можемо залишити відволікаючі турботи тим, хто не має вищого покликання. "Зостав мертвим ховати мерців своїх" (Мт.0822). Написано: "І встануть чужинці та й пастимуть ваші отари, і сини чужинця будуть вам рільниками та вам винарями!" (Іс.6105). Нехай вони керують політикою, розв’язують фінансові проблеми, обговорюють науку й з’ясовують новітні тонкощі критики; а ми присвятимо себе служінню, як і личить тим, хто, подібно до Господа Ісуса, поставлений на вічне священство.

Приймаючи цю почесну обітницю як таку, що містить у собі святий обов’язок, одягнімося в одяг святості й служімо перед Господом увесь день.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

104/365 МІЙ ВИБІР ЦЕ ЙОГО ВИБІР

104/365 МІЙ ВИБІР ЦЕ ЙОГО ВИБІР

"Він нашу спадщину для нас вибирає." (Пс.4705)

Наші вороги призначили б нам дуже похмуру долю, але ми не залишені в їхніх руках. Господь поставить нас на нашому місці, і наша доля визначена Його безмежною мудрістю. Мудріший розум, ніж наш власний, упорядковує наше життя. Установлення всього належить Богові, і ми раді, що це так; ми обираємо, щоб Бог обирав за нас. Якби ми могли мати по-своєму, то побажали б, щоб усе відбувалося по-Божому.

Усвідомлюючи власну нерозсудливість, ми не прагнули б керувати своєю долею. Ми почуваємося безпечніше й спокійніше, коли Господь веде наше судно, ніж могли б, якби самі спрямовували його за власним судженням. З радістю ми довіряємо болісне сьогодення й невідоме майбутнє нашому Отцеві, нашому Спасителеві, нашому Утішителеві.

О душе моя, цього дня склади свої бажання до ніг Ісуса! Якщо останнім часом ти був свавільним й упертим, прагнув діяти за власною волею, то тепер відкинь свою нерозсудливість і передай кермо в руки Господа. Скажи: "Він вибирає". Якщо інші заперечують верховенство Господа й вихваляють людську вільну волю, ти відповідай їм: "Він вибере за мене". Це мій найвільніший вибір — дозволити Йому обирати. Як вільна істота, я обираю, щоб Він мав повну владу.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

41/365 ПОСТІЙНИЙ СВІДОК

41/365 ПОСТІЙНИЙ СВІДОК

"Бо будеш ти свідком Йому перед усіма людьми про оте, що ти бачив та чув!" (Дiї2215)

Павла було обрано побачити і почути, як Господь промовляє до нього з Небес. Це Божественне обрання було для нього самого великим привілеєм; але воно не мало закінчитися на ньому, воно мало впливати на інших; так, на всіх людей. Саме Павлу Європа завдячує Євангелієм у цей час.

Це наше в нашій мірі – бути свідками того, що Господь відкрив нам, і на наш страх і ризик ми приховуємо це дорогоцінне об’явлення. По-перше, ми повинні бачити і чути, інакше нам не буде чого розповісти; але коли ми це виконуємо, ми повинні прагнути свідчити. Це має бути особистим: "Ти будеш". Це має бути для Христа: "Ти будеш свідком Йому". Це має бути постійним і всепоглинаючим; ми повинні бути цим понад усе, виключаючи багато інших питань. Наше свідчення має бути не для обраних небагатьох, які радо приймуть нас; але "перед усіма людьми" – для всіх, до кого ми можемо досягнути, молодих чи старих, багатих чи бідних, добрих чи поганих. Ми ніколи не повинні мовчати, як ті, хто одержимий німим духом; бо текст перед нами – це наказ і обітниця, і ми не повинні пропустити її – "Будеш ти свідком Йому". "Ви свідки Мої, говорить Господь" (Іс.4310).

Господи, виконай це слово і для мене також!

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен