СЛУЖІННЯ СЛОВУ

"Він нашу спадщину для нас вибирає." (Пс.4705)

Наші вороги призначили б нам дуже похмуру долю, але ми не залишені в їхніх руках. Господь поставить нас на нашому місці, і наша доля визначена Його безмежною мудрістю. Мудріший розум, ніж наш власний, упорядковує наше життя. Установлення всього належить Богові, і ми раді, що це так; ми обираємо, щоб Бог обирав за нас. Якби ми могли мати по-своєму, то побажали б, щоб усе відбувалося по-Божому.

Усвідомлюючи власну нерозсудливість, ми не прагнули б керувати своєю долею. Ми почуваємося безпечніше й спокійніше, коли Господь веде наше судно, ніж могли б, якби самі спрямовували його за власним судженням. З радістю ми довіряємо болісне сьогодення й невідоме майбутнє нашому Отцеві, нашому Спасителеві, нашому Утішителеві.

О душе моя, цього дня склади свої бажання до ніг Ісуса! Якщо останнім часом ти був свавільним й упертим, прагнув діяти за власною волею, то тепер відкинь свою нерозсудливість і передай кермо в руки Господа. Скажи: "Він вибирає". Якщо інші заперечують верховенство Господа й вихваляють людську вільну волю, ти відповідай їм: "Він вибере за мене". Це мій найвільніший вибір — дозволити Йому обирати. Як вільна істота, я обираю, щоб Він мав повну владу.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

"Господні священики будуть казати на вас." (Iс.6106)

Ця буквальна обітниця, дана Ізраїлеві, у духовному значенні належить насінню за Духом, тобто всім віруючим. Якщо ми житимемо відповідно до своїх привілеїв, то маємо жити для Бога так ясно й виразно, що люди побачать, що ми відділені для святого служіння, — і називатимуть нас священниками Господа. Ми можемо працювати чи займатися торгівлею, як і інші, і водночас бути цілковито й повністю служителями Бога. Нашим єдиним заняттям має бути приносити безперервну жертву молитви, хвали, свідчення й самопосвяти живому Богові через Ісуса Христа.

Маючи таку єдину мету, ми можемо залишити відволікаючі турботи тим, хто не має вищого покликання. "Зостав мертвим ховати мерців своїх" (Мт.0822). Написано: "І встануть чужинці та й пастимуть ваші отари, і сини чужинця будуть вам рільниками та вам винарями!" (Іс.6105). Нехай вони керують політикою, розв’язують фінансові проблеми, обговорюють науку й з’ясовують новітні тонкощі критики; а ми присвятимо себе служінню, як і личить тим, хто, подібно до Господа Ісуса, поставлений на вічне священство.

Приймаючи цю почесну обітницю як таку, що містить у собі святий обов’язок, одягнімося в одяг святості й служімо перед Господом увесь день.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

"Не боїться він звістки лихої, його серце міцне, надію складає на Господа!" (Пс.11207)

Невизначеність жахлива. Коли ми не маємо звісток з дому, то схильні тривожитися й не можемо переконати себе, що "відсутність новин — це добра новина". Віра є ліками від такого стану смутку: Господь Своїм Духом утверджує розум у святому спокої, і зникає всякий страх — як щодо майбутнього, так і щодо теперішнього.

Міцність (непорушність в оригіналі) серця, про яку говорить псалміст, слід ревно шукати. Це не просто віра в ту чи іншу Господню обітницю, а загальний стан непохитної довіри до нашого Бога — упевненість у тому, що Він ані Сам не вчинить нам зла, ані не дозволить комусь іншому зашкодити нам. Така постійна довіра охоплює як відоме, так і невідоме в житті. Яким би не був завтрашній день — наш Бог є Богом завтрашнього дня. Які б події не сталися, навіть якщо вони нам невідомі, наш Яхве є Богом невідомого, як і відомого. Ми рішуче налаштовані довіряти Господу, що б не сталося. І навіть якщо трапиться найгірше, наш Бог все ще найвеличніший і найкращий. Тому ми не будемо боятися, навіть якщо стукіт листоноші стривожить нас або телеграма розбудить опівночі. Господь живий, і чого можуть боятися Його діти?

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен