СЛУЖІННЯ СЛОВУ

"І дбайте про спокій міста, куди Я вас вигнав, і моліться за нього до Господа, бо в спокої його буде і ваш спокій." (Єр.2907)

Принцип, викладений у цьому тексті, підказує всім нам, хто є Господніми чужинцями та мандрівниками, що ми повинні прагнути сприяти миру й добробуту людей, серед яких живемо. Особливо наша нація і наше місто мають бути благословенні нашою постійною заступницькою молитвою. Щира молитва за свою країну та інші країни дуже личить устам кожного віруючого.

Завзято молімося за великий дар миру — як удома, так і за кордоном. Якщо чвари спричинять кровопролиття на наших вулицях або якщо чужоземна війна забере життя наших хоробрих воїнів, ми всі будемо оплакувати це лихо; тому молімося за мир і старанно підтримуймо ті принципи, завдяки яким класи в нашій країні та народи за її межами можуть бути поєднані узами дружби.

Нам самим обіцяно спокій у зв’язку з миром у державі, і це дуже бажано; адже тоді ми можемо виховувати свої сім’ї у страху Господньому та проповідувати Євангеліє без перешкод і заборон. Тож сьогодні будемо особливо ревні в молитві за нашу країну, визнаючи національні гріхи й просячи для неї прощення та благословіння, заради Ісуса.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

"Молитва невинних Його уподоба." (Пр.1508)

Це майже як обітниця, бо проголошує теперішній факт, який залишатиметься незмінним у всі віки. Бог має велике задоволення в молитвах праведних людей; Він навіть називає їх Своєю уподобою. Нашою першою турботою має бути праведність, невинність. Не схиляючись ні в той, ні в інший бік, залишаймося прямими: не викривленими хитрістю і не зламаними, піддаючись злу, будьте праведними у суворій цілісності та прямоті. Якщо ж ми почнемо хитрувати й ухилятися, то залишимося покладатися лише на себе. Якщо підемо кривими шляхами, то виявимо, що не можемо молитися, а якщо й робитимемо вигляд, що це робимо, то наші молитви будуть закриті для небес.

Чи йдемо ми прямою дорогою, виконуючи відкриту волю Господа? Тоді молімося багато і з вірою. Якщо наша молитва є Божою уподобою, не обмежуймо Його в тому, що приносить Йому задоволення. Він не звертає уваги на граматику, метафізику чи риторику молитви — у всьому цьому люди можуть зневажати її. Але Він, як Отець, радіє лепету Своїх дітей, заїканню Своїх новонароджених синів і дочок. Чи не повинні й ми насолоджуватися молитвою, якщо Господь тішиться нею? Ходімо до престолу знову й знову. Господь дає нам достатньо причин для молитви, і ми повинні дякувати Йому за це.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

"Коли ж у Мені перебувати ви будете, а слова Мої позостануться в вас, то просіть, чого хочете, і станеться вам!" (Iв.1507)

Зверніть увагу, що ми повинні слухати, як говорить Ісус, якщо сподіваємося, що Він слухатиме, як говоримо ми. Якщо ми не маємо зосередженого вуха до Христа, то й Він не матиме зосередженого вуха до нас. Якою мірою ми слухаємо, такою мірою будемо й почуті.

Більше того, почуте повинно залишатися, жити в нас і перебувати в нашому характері як сила й влада. Ми маємо прийняти істини, яких навчав Ісус, настанови, які Він дав, і рухи Його Духа всередині нас; інакше не матимемо влади біля престолу милості.

Якщо ж слова нашого Господа прийняті й перебувають у нас, яке безмежне поле привілеїв відкривається перед нами! Нам буде дано здійснення нашої волі в молитві, бо ми вже підкорили свою волю наказові Господа. Так виховуються Іллі, щоб тримати ключі Неба й замикати або відмикати хмари. Одна така людина варта тисячі звичайних християн. Чи ми смиренно бажаємо бути заступниками за Церкву і світ та, подібно до Лютера, мати від Господа те, чого прагнемо? Тоді мусимо схилити своє вухо до голосу Улюбленого, зберігати Його слова й ретельно їм коритися. Хто хоче молитися дієво, той повинен "пильно слухати".

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен