"Бог мій почує мене!" (Мих.0707)
Друзі можуть бути невірними, але Господь не відвернеться від благодатної душі; навпаки, Він вислухає всі її бажання. Пророк каже: "від тієї, що при лоні твоєму лежить, пильнуй двері уст своїх… вороги чоловіку домашні його" (Мих.0705-06). Це жалюгідний стан справ; але навіть у такому випадку Найкращий Друг залишається вірним, і ми можемо розповісти Йому про все своє горе.
Наша мудрість — звертатися до Господа, а не сваритися з чоловіками чи жінками. Якщо наші люблячі прохання ігноруються нашими власними родичами, чекаймо на Бога нашого спасіння, бо Він почує нас. Він почує нас тим більше через недоброзичливість і гноблення інших, і незабаром у нас буде привід закричати: "Не тішся, моя супротивнице (мій ворог)" (Мих.0708).
Оскільки Бог є живим Богом, Він може чути; оскільки Він люблячий Бог, Він почує; оскільки Він наш Бог заповіту, Він зобов'язався чути нас. Якщо кожен з нас може сказати про Нього "мій Бог", ми можемо з абсолютною впевненістю сказати: "Мій Бог почує мене". Тож прийди, о кровоточиве серце, і дозволь своїм смуткам висказатися твоєму Господу Богу! Я таємно схилю коліна і прошепочу подумки: "Бог мій почує мене".
ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен
