СЛУЖІННЯ СЛОВУ

Одне із двох служінь Церкви /Дії0604

62/365 НЕ ЗАЛИШЕНІ НА ЗАГИБЕЛЬ

62/365 НЕ ЗАЛИШЕНІ НА ЗАГИБЕЛЬ

"Бо Ти не опустиш моєї душі до шеолу, не попустиш Своєму святому побачити тління!" (Пс.1610)

Це слово має своє повне виповнення в Господі Ісусі; але воно, з певною відмінністю, стосується й усіх, хто в Ньому. Наша душа не залишиться в стані відокремлення, а наше тіло, хоч і зазнає тління, воскресне знову. Та нині ми хочемо звернути увагу читачів радше на загальний зміст, ніж на конкретне застосування цих слів.

Ми можемо духовно занепасти дуже низько — аж так, що здаватиметься, ніби занурилися в саму безодню пекла; але там нас не буде залишено. Може здаватися, що серцем, душею й свідомістю ми стоїмо вже на порозі смерті; проте ми не можемо там залишитися. Наша внутрішня смерть до радості й надії може зайти дуже далеко; але вона не дійде до своїх крайніх наслідків, до повного тління чорного відчаю. Ми можемо опуститися дуже низько, але не нижче, ніж дозволить Господь; ми можемо певний час перебувати в найглибшій темниці сумнівів, але там не загинемо. Зірка надії все ще на небі, коли ніч найтемніша. Господь не забуде нас і не віддасть ворогові. Тож будемо спочивати в надії. Ми маємо справу з Тим, Чия милість триває повіки. Безперечно, зі смерті, темряви й відчаю ми ще повстанемо до життя, світла й свободи.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

106/365 ВСЕ ОБЕРНЕНЕ НА СВЯТІСТЬ

106/365 ВСЕ ОБЕРНЕНЕ НА СВЯТІСТЬ

"Буде того дня на кінських дзвінках: Святе Господеві." (Зах.1420)

Щасливий той день, коли всі речі будуть освячені, і кінські дзвони задзвенять: "Святість Господеві!" Цей день настав для мене. Хіба я не присвячую все Богові? Цей одяг, коли я його вдягаю чи знімаю, чи не нагадує він мені про праведність Ісуса Христа, мого Господа? Чи не має моя праця виконуватися як для Господа? О, нехай сьогодні мій одяг буде священицьким одягом, мої прийоми їжі таїнством, мій дім храмом, мій стіл жертівником, моя мова кадилом, а я сам священником! Господи, виконай Свою обітницю і нехай ніщо не буде для мене звичайним чи нечистим.

Дай мені в вірі цього очікувати. Вірячи, що це так є, я отримаю допомогу зробити це таким. Оскільки я сам належу Ісусові, нехай мій Господь зробить опис усього, що я маю, бо все це повністю Його; і я вирішую довести це тим, як використаю все сьогодні. Від ранку до вечора я хочу впорядковувати все за радісним і святим правилом. Мої дзвони дзвонитимуть, чому ні? Навіть мої коні матимуть дзвіночки — хто має більше права на музику, ніж святі? Але всі мої дзвони, моя музика, моя радість нехай будуть обернені на святість і звіщають Ім’я "Щасливого Бога".

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

49/365 БОГ ВІДПОВІСТЬ

49/365 БОГ ВІДПОВІСТЬ

"Волю тих, хто боїться Його, Він сповняє, і благання їх чує та їм помагає." (Пс.14519)

Його власний Дух викликав у нас це воління, і тому Він відповість на нього. Це Його власне життя в нас спонукає до цього благання, і тому Він його почує. Ті, хто боїться Його, — це люди, що перебувають під найсвятішим впливом, і тому їхнє бажання — прославляти Бога та насолоджуватися Ним вічно. Як і Даниїл, вони — люди бажань, і Господь допоможе їм здійснити їхні прагнення.

Святі бажання – це благодать у стеблині, і небесний Хлібороб буде культивувати їх, доки вони не досягнуть повного колоска. Богобоязливі люди прагнуть бути святими, корисними, благословінням для інших і таким чином шанувати свого Господа. Вони бажають забезпечення своїх потреб, допомоги під тягарем, провадження у розгубленості, визволення у скруті; і іноді це бажання настільки сильне, а їхня ситуація настільки нагальна, що вони кричать в агонії, як маленькі діти у болю, і тоді Господь діє найповніше і робить усе необхідне, згідно з цим Словом, – "та їм помагає".

Так, якщо ми боїмося Бога, нам більше нічого боятися; якщо ми кличемо до Господа, наше спасіння певне.

Нехай читач покладе цей текст на свій язик і триматиме його в роті цілий день, і він буде для нього як "тісто в меду" (Вих.1631).

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

93/365 ЧУТЛИВИЙ ДО ПОПЕРЕДЖЕННЯ

93/365 ЧУТЛИВИЙ ДО ПОПЕРЕДЖЕННЯ

"За те, що зм’якло твоє серце, і ти впокорився перед Господнім лицем, коли почув, що Я говорив про це місце та про мешканців його, що вони стануть спустошенням та прокляттям, і що ти роздер шати свої та плакав перед Моїм лицем, то Я також почув, говорить Господь." (2Цар.2219)

Багато хто зневажає застереження, і гине. Щасливий той, хто тремтить перед словом Господа. Йосія робив так, і його обійшло споглядання на зло, яке Господь постановив наслати на Юдею через її великі гріхи. Чи маєш ти таку чутливість? Чи практикуєш ти таке смирення? Тоді й ти будеш збережений у день лиха. Бог ставить знак на тих, хто зітхає й плаче через гріхи свого часу. Ангелові-винищувачу наказано тримати меч у піхвах, доки обрані Божі не будуть у безпеці; їх найкраще впізнати за їхнім побожним страхом і тремтінням перед словом Господа. Чи загрозливі ці часи? Чи швидко поширюються папство і невір’я, і чи боїшся ти національного покарання над цим оскверненим народом? І правильно боїшся. Та спочивай у цій обітниці: "Ти будеш прилучений до гробів своїх у мирі, і очі твої не побачать усього того лиха, що Я наводжу на оце місце" (2Цар.2220). А ще краще — Сам Господь може прийти, і тоді дні нашого смутку закінчаться.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен