СЛУЖІННЯ СЛОВУ

"Буде того дня на кінських дзвінках: Святе Господеві." (Зах.1420)

Щасливий той день, коли всі речі будуть освячені, і кінські дзвони задзвенять: "Святість Господеві!" Цей день настав для мене. Хіба я не присвячую все Богові? Цей одяг, коли я його вдягаю чи знімаю, чи не нагадує він мені про праведність Ісуса Христа, мого Господа? Чи не має моя праця виконуватися як для Господа? О, нехай сьогодні мій одяг буде священицьким одягом, мої прийоми їжі таїнством, мій дім храмом, мій стіл жертівником, моя мова кадилом, а я сам священником! Господи, виконай Свою обітницю і нехай ніщо не буде для мене звичайним чи нечистим.

Дай мені в вірі цього очікувати. Вірячи, що це так є, я отримаю допомогу зробити це таким. Оскільки я сам належу Ісусові, нехай мій Господь зробить опис усього, що я маю, бо все це повністю Його; і я вирішую довести це тим, як використаю все сьогодні. Від ранку до вечора я хочу впорядковувати все за радісним і святим правилом. Мої дзвони дзвонитимуть, чому ні? Навіть мої коні матимуть дзвіночки — хто має більше права на музику, ніж святі? Але всі мої дзвони, моя музика, моя радість нехай будуть обернені на святість і звіщають Ім’я "Щасливого Бога".

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

"І буде Господь тебе завжди провадити." (Iс.5811)

Що з тобою відбувається? Чи ти заблукав? Чи заплутався в темному лісі й не можеш знайти стежки? Зупинися й побач спасіння Боже. Він знає дорогу і поведе тебе нею, якщо ти взиватимеш до Нього.

Кожен день приносить свої труднощі. Яка ж насолода відчувати, що провадження Господа є постійним! Якщо ми обираємо власний шлях або радимося з тілом і кров’ю, то відкидаємо Господнє провадження; але якщо відмовляємося від своєї волі, тоді Він спрямовуватиме кожен крок нашої дороги, кожну годину дня, кожен день року і кожен рік нашого життя. Якщо тільки дозволимо себе вести — будемо ведені. Якщо доручимо Господеві наш шлях, Він спрямує наш курс так, що ми не втратимо себе.

Та зверни увагу, кому дана ця обітниця. Прочитай попередній вірш: "якщо… знедолену душу наситиш". Ми повинні співчувати іншим і давати їм не кілька сухих окрайців, а те, що самі хотіли б отримати. Якщо ми виявлятимемо ніжну турботу про ближніх у годину їхньої потреби, тоді Господь подбає про наші потреби й стане нашим постійним Провідником. Ісус — Провідник не для скнар і не для тих, хто гнобить убогих, а для добрих і милосердних серцем. Такі люди — мандрівники, які ніколи не зіб’ються зі шляху.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

"І нічого з закляття нехай не прилипне до руки твоєї, щоб відвернувся Господь від палючого гніву Свого й дав тобі милосердя, і змилосердився над тобою, і розмножив тебе, як присягнув був батькам твоїм." (Втор.1318)

Ізраїль мав підкорювати міста, віддані ідолопоклонству, і знищувати всю здобич, вважаючи все осквернене ідолами проклятим, що повинно бути спалене вогнем. Так само християни повинні ставитися до всякого гріха. Ми не повинні дозволяти залишатися жодній злiй звичці. Зараз іде безжальна війна із гріхами будь-якого виду й розміру: тілесними, душевними чи духовними. Ми не вважаємо відмову від зла чимось, що заслуговує милості, але бачимо в цьому плід Божої благодаті, якого не хочемо втратити ні за яких обставин.

Коли Бог дає нам нещадність до наших гріхів, тоді Він виявляє до нас велику милість. Коли ми гніваємося на зло, Бог уже не гнівається на нас. Коли ми примножуємо свої зусилля проти беззаконня, Господь примножує Свої благословення. Шлях миру, зростання, безпеки та радості в Ісусі Христі відкривається у виконанні цих слів: "Нічого з закляття нехай не прилипне до руки твоєї". Господи, очисти мене сьогодні. Співчуття, процвітання, примноження й радість неодмінно будуть дані тим, хто з урочистою рішучістю відкидає гріх.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен