Ukrainian Ukrainian
Стати нашим патроном

СЛУЖІННЯ СЛОВУ

Одне із двох служінь Церкви /Дії0604

16/365 НАВІТЬ НАЙСЛАБШЕ ГУКАННЯ

16/365 НАВІТЬ НАЙСЛАБШЕ ГУКАННЯ

"І станеться, кожен, хто кликати буде Господнє Ім’я, той спасеться (буде визволений)" (Йоїл0305)

Чому я не кличу Його Ім'я? Чому я біжу до того чи іншого сусіда, коли Бог так близько і почує моє найслабше гукання? Чому я сідаю, замишляю схеми та вигадую плани? Чому б одразу не покласти себе та свій тягар на Господа? Хто біжить прямо — найкращий бігун — чому я не біжу одразу до живого Бога? Даремно я шукатиму визволення деінде; але з Богом я його знайду; бо тут у мене є Його царське БУДЕ, щоб це гарантувати.

Мені не потрібно питати, чи можу я звернутися до Нього, чи ні, бо слово "кожен" має дуже широке та всеохоплююче значення. "Кожен" означає мене, бо воно означає кожного, хто звертається до Бога. Тому я буду дотримуватися вказівок у тексті та одразу ж звернуся до славного Господа, Який дав таку велику обітницю.

Моє питання термінове, і я не бачу, як я можу бути визволений; але це не моя справа. Той, Хто дає обітницю, знайде способи та засоби її виконання. Мені слід виконувати Його накази; не мені давати Йому поради. Я Його слуга, а не Його повірений. Я кличу до Нього, і Він визволить мене.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

27/365 ДОРОГОЦІННЕ ПОКАЯННЯ

27/365 ДОРОГОЦІННЕ ПОКАЯННЯ

"І згадаєте там свої дороги, і всі свої вчинки, якими ви занечистилися, і почуєте огидження перед самими собою за всі ваші лиха, які наробили..." (Єз.2043)

Коли ми прийняті Господом і стоїмо в місці прихильності, миру та безпеки, тоді ми спонукані покаятися у всіх наших невдачах та помилках перед нашим милосердним Богом. Покаяння настільки цінне, що ми можемо назвати його діамантом чистої води, і це солодко обіцяно Божим людям як один з найосвячуючіших результатів спасіння. Той, хто приймає покаяння, також дає покаяння; і Він дає його не зі "скриньки гіркоти", а з "тіста в меду" (Вих.1631), яким Він годує Своїх людей. Відчуття прощення, купленого кров’ю, та незаслуженої милості – це найкращий засіб розчинити кам’яне серце. Чи ми почуваємося твердими? Давайте думати про заповітну любов, і тоді ми залишимо гріх, будемо оплакувати гріх і зневажатимемо гріх; так, ми будемо зневажати себе за те, що грішимо проти такої безмежної любові. Давайте прийдемо до Бога з цією обітницею покаяння і попросимо Його допомогти нам пам’ятати, покаятися, пошкодувати і розвернутися. О, якби ми могли насолоджуватися таненням святого смутку! Яким полегшенням був би потік сліз! Господи, вдар по скелі або промов до скелі, і зроби так, щоб потекла вода!

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

4/365 У СПОКІЙНОМУ ВІДПОЧИНКУ

4/365 У СПОКІЙНОМУ ВІДПОЧИНКУ

"І покладу їх безпечно (зроблю так, щоб вони лежали безпечно)." (Ос.0220)

Так, святі мають мати мир. Уривок, з якого взято це благодатне слово, говорить про мир "з польовою звіриною, і з птаством небесним, та з плазуючим по землі". Це мир із земними ворогами, з таємничими злими силами та з дрібними неприємностями! Будь-що з цього може завадити нам лягти, але жодне з них не зробить цього. Господь повністю знищить те, що загрожує Його людям: "Лука й меча та війну знищу з землі". Мир буде справді глибоким, коли всі знаряддя неспокою будуть розбиті на шматки.

З цим миром прийде відпочинок. "Він і в спанні подасть другові Своєму!" (Пс.12702) Повністю забезпечені та Божественно заспокоєні, віруючі лягають у спокійному відпочинку.

Цей відпочинок буде безпечним. Одне діло лежати, але зовсім інше — "лежати безпечно". Ми приведені до обіцяної землі, дому Отця, оселі любові та лона Христа: безперечно, тепер ми можемо "лежати безпечно". Віруючому безпечніше лежати в мирі, ніж сидіти та хвилюватися.

"На пасовиськах зелених оселить мене (Він робить так, щоб я лежав на зелених пасовиськах)" (Пс.2302). Ми ніколи не відпочиваємо, доки Утішитель не зробить так, щоб ми лягли.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

12/365 ЛЮБОВ ДО КІНЦЯ

12/365 ЛЮБОВ ДО КІНЦЯ

"Бо Господь не навіки ж покине!" (Пл.Єр.0331)

Він може відкинути на деякий час, але не назавжди. Жінка може залишити свої прикраси на кілька днів, але вона не забуде їх і не викине їх на купу гною. Це не властиве для Господа відкидати тих, кого Він любить: тому що "полюбивши Своїх, що на світі були, до кінця полюбив їх" (Ів.1301). Дехто говорить про наше перебування в благодаті та поза нею, ніби ми як кролики, які залізають та вилізають зі своїх нір: але насправді це не так. Господня любов — це набагато серйозніша та триваліша річ, ніж це.

Він обрав нас від вічності, і Він любитиме нас протягом усієї вічності. Він полюбив нас так, що помер за нас, і тому ми можемо бути впевнені, що Його любов ніколи не помре. Його честь настільки переплетена зі спасінням віруючого, що Він не може відкинути його так само, як не може скинути власні шати позиції Царя слави. Ні, ні! Господь Ісус, як Голова, ніколи не відкидає Своїх членів; як Чоловік, Він ніколи не відкидає Своєї нареченої.

Чи думав ти, що тебе відкинуто? Чому ти так погано думав про Господа, Який заручив тебе з Собою? Відкинь такі думки і ніколи більше не дозволяй їм оселятися у твоїй душі. "Не відкинув Бог народа Свого, що його перше знав (передбачив)" (Рим.1102). "Ненавиджу розвід (покидати)" (Мал.0216).

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен