СЛУЖІННЯ СЛОВУ

"І станеться, коли ти почуєш шелест кроку на верховіттях бальзамового ліска, тоді поспішися, бо то тоді вийшов Господь перед тобою, щоб побити филистимський табір." (2Сам.0524)

Є ознаки Божого руху, які повинні спонукати й нас. Дух Божий віє, де хоче, і ми чуємо Його голос (Ів.0308). Тоді саме час нам бути більш діяльними, ніж будь-коли. Ми маємо скористатися золотою нагодою і використати її якнайкраще. Нам належить боротися з филистимлянами завжди; але коли Сам Господь іде перед нами, тоді ми повинні бути особливо мужніми в цій війні.

Вітерець коливав верхівки дерев, і Давид та його люди сприйняли це як сигнал до наступу; і коли вони рушили вперед, Сам Господь уразив ворогів. О, якби ж сьогодні Господь дав нам можливість свідчити про Нього багатьом нашим друзям! Будьмо пильні, щоб скористатися сприятливою нагодою, коли вона з’явиться. Хто знає, чи цей день не стане днем доброї звістки, часом здобуття душ. Тож тримаймо вуха відкритими, щоб почути шелест вітру, і наш розум готовим підкоритися цьому сигналу. Хіба обітниця: "тоді вийде Господь перед тобою" — не є достатнім заохоченням бути мужніми? Якщо Господь іде попереду нас, ми не маємо права відступати.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

"Тоді підеш безпечно своєю дорогою, а нога твоя не спотикнеться!" (Пр.0323)

Тобто, якщо ми ходимо шляхами мудрості та святості, то будемо в них збережені. Той, хто прямує по шосе вдень, перебуває під певним захистом. Для кожної людини є свій шлях, а саме її покликання в житті, і якщо ми побожно ходитимемо ним у Божому страху, Він збереже нас від зла. Можливо, ми не будемо пересуватись розкішно, але будемо рухатись безпечно. Можливо, ми не зможемо бігти, як юнаки, але зможемо ходити, як праведні люди.

Найбільша небезпека лежить у нас самих: наша слабка нога так легко може спіткнутися. Просімо більшої моральної сили, щоб подолати цю схильність до падіння. Дехто спотикається, бо не бачить каменя на дорозі: Божа благодать дає нам здатність розпізнавати гріх і уникати його. Тож тримаймося цієї обітниці й довіряймо Тому, Хто підтримує Своїх обраних.

На жаль, наша найбільша небезпека — це власна недбалість; але проти цього Господь Ісус застеріг нас словами: "Пильнуйте й моліться" (Мт.2641).

О, дай нам благодаті пройти цей день без жодного спотикання! Недостатньо просто не впасти, нашим прагненням має бути навіть не зробити найменшого хибного кроку, але зрештою прославити Того, "Хто може вберегти нас від падіння" (див. Юда0124).

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

"Якщо покладешся не будеш боятись, а ляжеш, то буде приємний твій сон." (Пр.0324)

Чи буде читач якийсь час прикутий до ліжка хворобою? Нехай він піднімається до своєї кімнати без тривоги, маючи в серці цю обітницю: "Коли ляжеш, не будеш боятись".

Коли ми лягаємо спати вночі, нехай це слово пом’якшує нашу подушку. Ми не можемо стерегти себе уві сні, але Господь збереже нас упродовж ночі. Ті, хто лягає під захистом Господа, настільки ж у безпеці, як царі й цариці у своїх палацах, і навіть більше. Якщо разом із тим, як ми лягаємо, ми відкладаємо всі турботи та амбіції, ми отримаємо таке освіження у своїх ліжках, якого тривожні та жадібні ніколи не знайдуть у своїх. Погані сни зникнуть, а навіть якщо й прийдуть, ми зітремо їхній слід, знаючи, що це лише сни.

Якщо ми так спимо, то все буде добре. Як солодко спав апостол Петро, коли навіть світло ангела не розбудило його, і знадобився сильний поштовх в бік, щоб розбудити його! А проте він був засуджений померти наступного дня. Так само спали мученики перед своїм спаленням. "Бо Він дає Своїм улюбленим сон" (Пс.12702 з англійської).

Щоб мати солодкий сон, потрібно мати солодке життя, солодкий характер, солодкі думки й солодку любов.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен