СЛУЖІННЯ СЛОВУ

"А про Завулона сказав: Радій, Завулоне, як будеш виходити." (Втор.3318)

Благословіння племен належать і нам, бо ми — істинний Ізраїль, що поклоняється Богові в дусі й не покладається на тіло. Завулон має радіти, тому що Яхве благословить його "вихід"; і ми також бачимо обітницю для себе, що прихована в цьому благословінні. Коли ми виходимо, то будемо шукати нагоди для радості.

Ми вирушаємо в подорож, і Боже провидіння є нашим супроводом. Ми вирушаємо емігрувати, і Господь з нами як на суші, так і на морі. Ми виходимо як місіонери, і Ісус говорить: "Я перебуватиму з вами повсякденно аж до кінця віку!" (Мт.2820). Ми виходимо щодня до своєї праці, і можемо робити це з радістю, тому що Бог буде з нами від ранку до вечора.

Іноді, коли ми починаємо, нас охоплює страх, бо ми не знаємо, з чим можемо зіткнутися; але це благословіння може добре послужити нам словом підбадьорення. Коли ми пакуємо речі для дороги, покладемо цей вірш у нашу валізу; покладемо його в наше серце й збережемо там; так, покладемо його й на наші уста, щоб він змушував нас співати. Давайте піднімати якір із піснею або сідати в транспорт з псалмом. Давайте належати до племені, що радіє, і в кожному нашому русі прославляти Господа радісними серцями.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

"Молитва невинних Його уподоба." (Пр.1508)

Це майже як обітниця, бо проголошує теперішній факт, який залишатиметься незмінним у всі віки. Бог має велике задоволення в молитвах праведних людей; Він навіть називає їх Своєю уподобою. Нашою першою турботою має бути праведність, невинність. Не схиляючись ні в той, ні в інший бік, залишаймося прямими: не викривленими хитрістю і не зламаними, піддаючись злу, будьте праведними у суворій цілісності та прямоті. Якщо ж ми почнемо хитрувати й ухилятися, то залишимося покладатися лише на себе. Якщо підемо кривими шляхами, то виявимо, що не можемо молитися, а якщо й робитимемо вигляд, що це робимо, то наші молитви будуть закриті для небес.

Чи йдемо ми прямою дорогою, виконуючи відкриту волю Господа? Тоді молімося багато і з вірою. Якщо наша молитва є Божою уподобою, не обмежуймо Його в тому, що приносить Йому задоволення. Він не звертає уваги на граматику, метафізику чи риторику молитви — у всьому цьому люди можуть зневажати її. Але Він, як Отець, радіє лепету Своїх дітей, заїканню Своїх новонароджених синів і дочок. Чи не повинні й ми насолоджуватися молитвою, якщо Господь тішиться нею? Ходімо до престолу знову й знову. Господь дає нам достатньо причин для молитви, і ми повинні дякувати Йому за це.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

"Уста правдиві стоятимуть вічно, а брехливий язик лиш на хвилю." (Пр.1219)

Правда не старіє. Час випробовує її, але вона гідно витримує це випробування. Якщо ж я говорив правду й тепер маю постраждати за неї, то мушу терпляче чекати. Якщо до того ж я вірю в Божу правду й намагаюся звіщати її, можу зустріти чималий опір, але боятися не потрібно, бо зрештою правда переможе.

Яка ж убога річ — тимчасова перемога неправди! "Брехливий язик лиш на хвилю." Вона — мов гарбуз, що виростає за ніч і за ніч гине; і чим більший її розквіт, тим очевидніший її занепад. З іншого боку, наскільки гідним безсмертної істоти є відкрите визнання й захист тієї правди, яка ніколи не змінюється; вічної Євангелії, що ґрунтується на незмінній правді незмінного Бога! Старе прислів’я говорить: "Хто говорить правду, той осоромлює диявола". І справді, той, хто говорить Божу правду, осоромить усіх дияволів пекла й приведе до замішання все зміїне насіння, що нині сичить своєю неправдою.

О серце моє, пильнуй, щоб у всьому бути на боці правди — і в малому, і у великому; а надто ж — на боці Того, через Кого благодать і правда з’явилися між людьми!

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен