СЛУЖІННЯ СЛОВУ

"Хто має вухо, хай чує, що Дух промовляє Церквам: переможець не буде пошкоджений від другої смерті." (Об.0211)

Першу смерть ми мусимо пережити, якщо тільки Господь раптово не прийде до Свого храму. Тож будьмо готові до неї, очікуючи без страху, адже Ісус перетворив смерть із похмурої печери на прохід, що веде до слави.

Боятися слід не першої, а другої смерті; не розлуки душі з тілом, а остаточного відділення всієї людини від Бога. Оце і є справжня смерть. Вона вбиває всякий мир, радість, щастя, надію. Коли Бога немає — немає нічого. Така смерть набагато гірша, ніж просто перестати існувати: це існування без життя, яке робить існування вартісним.

Якщо ж, з Божої благодаті, ми будемо боротися до кінця і переможемо в цій славній боротьбі, то друга смерть не торкнеться нас своїм холодним дотиком. Ми не маємо боятися смерті й пекла, бо отримаємо вінець життя, який не в’яне. Як це зміцнює нас у боротьбі! Вічне життя варте боротьби всього життя. Уникнути шкоди від другої смерті — це те, заради чого варто боротися протягом усього життя.

Господи, дай нам віру, щоб ми перемогли, і даруй нам благодать залишитися неушкодженими, навіть коли гріх і сатана переслідують нас по п’ятах!

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

"Буде того дня на кінських дзвінках: Святе Господеві." (Зах.1420)

Щасливий той день, коли всі речі будуть освячені, і кінські дзвони задзвенять: "Святість Господеві!" Цей день настав для мене. Хіба я не присвячую все Богові? Цей одяг, коли я його вдягаю чи знімаю, чи не нагадує він мені про праведність Ісуса Христа, мого Господа? Чи не має моя праця виконуватися як для Господа? О, нехай сьогодні мій одяг буде священицьким одягом, мої прийоми їжі таїнством, мій дім храмом, мій стіл жертівником, моя мова кадилом, а я сам священником! Господи, виконай Свою обітницю і нехай ніщо не буде для мене звичайним чи нечистим.

Дай мені в вірі цього очікувати. Вірячи, що це так є, я отримаю допомогу зробити це таким. Оскільки я сам належу Ісусові, нехай мій Господь зробить опис усього, що я маю, бо все це повністю Його; і я вирішую довести це тим, як використаю все сьогодні. Від ранку до вечора я хочу впорядковувати все за радісним і святим правилом. Мої дзвони дзвонитимуть, чому ні? Навіть мої коні матимуть дзвіночки — хто має більше права на музику, ніж святі? Але всі мої дзвони, моя музика, моя радість нехай будуть обернені на святість і звіщають Ім’я "Щасливого Бога".

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

"Господь очі сліпим відкриває, Господь випростовує зігнутих." (Пс.14608)

Чи я зігнутий (пригноблений)? Тоді дозвольте мені наполягати за це слово благодаті перед Господом. Це Його шлях, Його звичай, Його обітниця, Його радість — піднімати тих, хто зігнутий. Чи це відчуття гріха і, як наслідок, пригнічення духу, що тепер мене тривожить? Тоді робота Ісуса і в цьому випадку звершена й дана, щоб підняти мене до спокою. О Господи, підніми мене заради милості Твоєї!

Чи це сумна втрата або велике падіння в життєвих обставинах? І тут Утішитель узяв на Себе обов’язок утішати. Яка це милість для нас, що одна Особа Святої Трійці стала Утішителем! Ця робота буде добре виконана, бо така славна Особа зробила її Своєю особливою турботою.

Дехто настільки зігнутний, що лише Ісус може звільнити їх від їхньої немочі, але Він може і Він це зробить. Він може підняти нас до здоров’я, до надії, до щастя. Він уже не раз робив це в попередніх випробуваннях, і Він — той самий Спаситель і знову повторить Свої діла милосердя. Ми, які сьогодні пригноблені й засмучені, ще будемо піднесені, і ті, хто нині насміхається з нас, будуть сильно осоромлені. Яка честь — бути піднятим Господом! Вартує бути пригнобленим, щоб пересвідчити Його силу, що піднімає.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен