СЛУЖІННЯ СЛОВУ

"Господь відчинить для тебе Свою добру скарбницю." (Втор.2812)

Насамперед це стосується дощу. Господь дасть його свого часу. Дощ є образом усіх тих небесних освіжень, які Господь готовий дарувати Своїм людям. О, якби рясна злива освіжила спадщину Господню!

Нам часто здається, що Божа скарбниця може відкритися лише через великого пророка, такого як Ілля. Але це не так, бо ця обітниця дана всім вірним в Ізраїлі — і, справді, кожному з них. О віруючий друже, "Господь відчинить для тебе Свою добру скарбницю". І ти також можеш побачити відкрите Небо, простягнути руку й узяти свою частку — і навіть частку для всіх братів навколо тебе. Проси, чого бажаєш, і тобі не буде відмовлено, якщо перебуваєш у Христі, а Його слова перебувають у тобі. (Ів.1507)

Досі ти ще не пізнав усіх скарбів свого Господа, але Він відкриє їх твоєму розумінню. Безперечно, ти ще не насолоджувався повнотою багатств Його заповіту, але Він спрямує твоє серце в Свою любов і виявить Ісуса в тобі. Лише Сам Господь може зробити це для тебе; але ось Його обітниця: якщо ти будеш уважно слухати Його голос і виконувати Його волю, то Його багатства у славі через Ісуса Христа стануть твоїми.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

"Тільки Тобою помилуваний сирота." (Ос.1404)

Ось чудова причина відкинути всіляку іншу надію й покладатися тільки на Господа. Коли дитина залишається без свого природного захисника, наш Бог вступає і стає її Опікуном; так само й тоді, коли людина втрачає всі опори, вона може покластися на живого Бога й знайти в Ньому все, що їй потрібно. Сироти віддаються під батьківську опіку Бога, і Він піклується про них. Автор цих рядків знає, що означає триматися лише за Божу руку, і він охоче свідчить, що жодна довіра не має такого підтвердження фактами і не приносить таких певних результатів, як довіра до невидимого, але вічно живого Бога.

Деякі діти, маючи батьків, не стають через це набагато щасливішими; але сироти з Богом — багаті. Краще мати Бога й не мати жодного іншого друга, ніж мати всіх покровителів на землі й не мати Бога. Втратити близьку людину боляче, але доки Господь залишається для нас джерелом милості, ми не є справжніми сиротами. Нехай сироти цього ранку звернуться до цього милостивого слова, і нехай усі, хто втратив видиму підтримку, зроблять так само. Господи, дай мені знайти милість у Тобі! Чим більша моя потреба й безпорадність, тим упевненіше я звертаюся до Твого люблячого серця.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

"І вчинить тебе Господь головою, а не хвостом." (Втор.2813)

Якщо ми слухаємося Господа, Він зробить так, що навіть наші противники побачать, що Його благословіння перебуває на нас. Хоч це й обітниця закону, вона залишається дійсною для Божого народу; адже Ісус зняв прокляття, але утвердив благословіння.

Святі покликані бути провідниками серед людей через святий вплив: вони не повинні бути "хвостом", який тягнуть туди й сюди інші. Ми не маємо піддаватися духові віку, а змушувати вік віддавати шану Христу. Якщо Господь з нами, ми не будемо лише просити терпимості до релігії, але ми прагнутимемо, щоб вона посіла престол суспільства. Хіба Господь Ісус не зробив Своїх людей священниками? Отже, вони повинні навчати, а не вчитися від філософій невіруючих. Чи ж не зроблені ми в Христі царями, щоб царювати на землі? Як тоді ми можемо бути рабами звичаїв чи залежними від людської думки?

Чи зайняв ти, дорогий друже, своє справжнє місце для Ісуса? Надто багато хто мовчить через невпевненість, якщо не через страх. Чи маємо дозволити, щоб ім’я Господа Ісуса залишалося в тіні? Чи повинна наша релігія тягнутися позаду, мов хвіст? Чи ж не має вона радше вести вперед і бути керівною силою — і для нас самих, і для інших?

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен