СЛУЖІННЯ СЛОВУ

"Господь очі сліпим відкриває, Господь випростовує зігнутих." (Пс.14608)

Чи я зігнутий (пригноблений)? Тоді дозвольте мені наполягати за це слово благодаті перед Господом. Це Його шлях, Його звичай, Його обітниця, Його радість — піднімати тих, хто зігнутий. Чи це відчуття гріха і, як наслідок, пригнічення духу, що тепер мене тривожить? Тоді робота Ісуса і в цьому випадку звершена й дана, щоб підняти мене до спокою. О Господи, підніми мене заради милості Твоєї!

Чи це сумна втрата або велике падіння в життєвих обставинах? І тут Утішитель узяв на Себе обов’язок утішати. Яка це милість для нас, що одна Особа Святої Трійці стала Утішителем! Ця робота буде добре виконана, бо така славна Особа зробила її Своєю особливою турботою.

Дехто настільки зігнутний, що лише Ісус може звільнити їх від їхньої немочі, але Він може і Він це зробить. Він може підняти нас до здоров’я, до надії, до щастя. Він уже не раз робив це в попередніх випробуваннях, і Він — той самий Спаситель і знову повторить Свої діла милосердя. Ми, які сьогодні пригноблені й засмучені, ще будемо піднесені, і ті, хто нині насміхається з нас, будуть сильно осоромлені. Яка честь — бути піднятим Господом! Вартує бути пригнобленим, щоб пересвідчити Його силу, що піднімає.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

"Сторож фіґовниці плоди її споживає, а хто пана свого стереже, той шанований." (Пр.2718)

Той, хто доглядає фігове дерево, матиме плоди за свою працю, а той, хто служить доброму господареві, одержить честь як нагороду. Воістину, Господь Ісус є найкращим із усіх Господарів, і вже сама можливість зробити хоч найменше діло заради Нього є великою честю. Служити деяким панам — це ніби доглядати дике кисле дерево й їсти його кислі плоди як платню; але служити моєму Господу Ісусу — це доглядати фігове дерево з найсолодшими фігами. Його служіння саме по собі є радістю; постійність у ньому — вивищенням; успіх у ньому — благословенням тут, на землі; а нагорода за нього — славою на небесах.

Найбільші наші почесті будуть зібрані в ту пору, коли дозріють фіги, тобто у наступному світі. Ангели, які тепер служать нам, понесуть нас додому, коли завершиться наша денна праця. Небо, де перебуває Ісус, стане нашим почесним домом, вічне блаженство — нашою славною часткою, а Сам Господь — нашим величним Супутником. Хто може повністю осягнути зміст цієї обітниці: "Хто служить своєму господареві, той буде вшанований"?

Господи, допоможи мені служити моєму Господареві. Нехай я залишу всі думки про почесть до того часу, коли Ти Сам ушануєш мене. Нехай Твій Святий Дух зробить мене смиренним і терплячим працівником та слугою!

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

"І пізнає вся громада те, що Господь спасає не мечем та списом, бо це війна Господа, і Він віддасть вас у нашу руку." (1Сам.1747)

Нехай це буде твердо встановлено: битва належить Господу, і ми можемо бути цілком певні перемоги — і такої перемоги, яка найкраще виявить Божу силу. Господа занадто часто забувають усі люди, та навіть громада Ізраїля; і коли з’являється нагода показати людям, що Велика Першопричина може здійснити Свої наміри без людської сили, це безцінна можливість, яку слід добре використати. Навіть Ізраїль занадто покладається на меч і спис. Яка це велична річ - відсутність меча в руці Давида, але все ж Давид знав, що його Бог повалить ціле військо чужинців.

Якщо ми справді боремося за правду та праведність, то не слід зволікати, доки в нас з’являться талант, багатство чи будь-яка інша видима сила; але з такими камінцями, які знайдемо в потоці, і з нашою звичайною пращею, біжімо назустріч ворогові. Якби це була наша власна битва, ми, можливо, не були б упевнені; але якщо ми стоїмо за Ісуса і воюємо лише Його силою, то хто зможе протистояти нам? Без найменшого вагання станьмо перед филистимлянами; бо Господь Саваот із нами, і хто може бути проти нас?

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен