СЛУЖІННЯ СЛОВУ

"Господь очі сліпим відкриває, Господь випростовує зігнутих." (Пс.14608)

Чи я зігнутий (пригноблений)? Тоді дозвольте мені наполягати за це слово благодаті перед Господом. Це Його шлях, Його звичай, Його обітниця, Його радість — піднімати тих, хто зігнутий. Чи це відчуття гріха і, як наслідок, пригнічення духу, що тепер мене тривожить? Тоді робота Ісуса і в цьому випадку звершена й дана, щоб підняти мене до спокою. О Господи, підніми мене заради милості Твоєї!

Чи це сумна втрата або велике падіння в життєвих обставинах? І тут Утішитель узяв на Себе обов’язок утішати. Яка це милість для нас, що одна Особа Святої Трійці стала Утішителем! Ця робота буде добре виконана, бо така славна Особа зробила її Своєю особливою турботою.

Дехто настільки зігнутний, що лише Ісус може звільнити їх від їхньої немочі, але Він може і Він це зробить. Він може підняти нас до здоров’я, до надії, до щастя. Він уже не раз робив це в попередніх випробуваннях, і Він — той самий Спаситель і знову повторить Свої діла милосердя. Ми, які сьогодні пригноблені й засмучені, ще будемо піднесені, і ті, хто нині насміхається з нас, будуть сильно осоромлені. Яка честь — бути піднятим Господом! Вартує бути пригнобленим, щоб пересвідчити Його силу, що піднімає.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

"І пізнає вся громада те, що Господь спасає не мечем та списом, бо це війна Господа, і Він віддасть вас у нашу руку." (1Сам.1747)

Нехай це буде твердо встановлено: битва належить Господу, і ми можемо бути цілком певні перемоги — і такої перемоги, яка найкраще виявить Божу силу. Господа занадто часто забувають усі люди, та навіть громада Ізраїля; і коли з’являється нагода показати людям, що Велика Першопричина може здійснити Свої наміри без людської сили, це безцінна можливість, яку слід добре використати. Навіть Ізраїль занадто покладається на меч і спис. Яка це велична річ - відсутність меча в руці Давида, але все ж Давид знав, що його Бог повалить ціле військо чужинців.

Якщо ми справді боремося за правду та праведність, то не слід зволікати, доки в нас з’являться талант, багатство чи будь-яка інша видима сила; але з такими камінцями, які знайдемо в потоці, і з нашою звичайною пращею, біжімо назустріч ворогові. Якби це була наша власна битва, ми, можливо, не були б упевнені; але якщо ми стоїмо за Ісуса і воюємо лише Його силою, то хто зможе протистояти нам? Без найменшого вагання станьмо перед филистимлянами; бо Господь Саваот із нами, і хто може бути проти нас?

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

"Хто милостивий до вбогого, той позичає для Господа, і чин його Він надолужить йому." (Пр.1917)

Ми повинні давати бідним із милосердя. Не для того, щоб нас бачили й хвалили, і тим більше не для того, щоб здобути над ними вплив; але з чистого співчуття й жалю ми маємо допомагати їм.

Ми не повинні очікувати нічого у відповідь від бідних, навіть подяки; натомість маємо вважати зроблене нами позикою для Господа. Він бере на Себе це зобов’язання, і якщо ми дивимося на Нього в цій справі, то не повинні дивитися на іншу сторону. Яку ж честь дарує нам Господь, коли Він удостоюється позичати в нас! Той купець є справді привілейованим, у чиїх книгах записаний Сам Господь. Було б шкода вписати таке Ім’я за мізерну суму — зробімо її вагомою. Коли наступний нужденний зустрінеться нам на дорозі, допоможімо йому.

Щодо відшкодування — ми не сильно про нього думаємо, і все ж ось розписка від Господа. Благословенне Його Ім’я, Його обіцянка заплатити краща за золото й срібло. Чи не відчуваємо ми нестачі через тяжкі часи? Ми можемо зі смиренням подати цей рахунок до Банку віри. Чи не був хтось із нас трохи скупим щодо бідних? Бідна душа. Нехай Господь простить його.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен