СЛУЖІННЯ СЛОВУ

"Як дороги людини Господь уподобає, то й її ворогів Він замирює з нею." (Пр.1607)

Я повинен бачити, що мої шляхи приємні Господу. Навіть тоді я матиму ворогів; і, можливо, тим вірогідніше, адже я прагну чинити те, що є правильним. Але яка це обітниця! Господь зробить так, що гнів людини прославлятиме Його, і стримає його так, що він не буде мене турбувати.

Він може змусити ворога відмовитися від наміру зашкодити мені, навіть якщо той цього прагне. Так Він учинив із Лаваном, який переслідував Якова, але не наважився його торкнутися. Або Він може вгамувати гнів ворога і зробити його дружнім, як сталося з Ісавом, який зустрів Якова по-братньому, хоча Яків боявся, що той уразить його та його родину мечем. Господь також може навернути лютого противника в брата у Христі й співпрацівника, як це сталося із Савлом із Тарсу. О, нехай Він зробить це в кожному випадку, коли з’являється дух переслідування!

Щаслива та людина, чиї вороги стають для неї такими, якими були леви для Даниїла в ямі — тихими й мирними супутниками! Коли я зустріну смерть, яку називають останнім ворогом, молюся, щоб бути в мирі. Нехай лише моєю головною турботою буде догоджати Господу в усьому. О, заради віри і святості, бо вони приємні Всевишньому!

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

"Бо так Господь Бог промовляє: Ось Я Сам, і зажадаю отару Мою, і перегляну їх." (Єз.3411)

Це Він чинить спочатку, коли Його обрані подібні до блукаючих овець, що не знають ні Пастиря, ні кошари. Як дивовижно Господь знаходить Своїх вибраних! Ісус великий як Пастир, що шукає, а також як Пастир, що спасає. Хоч багато з тих, кого Отець дав Йому, підійшли майже до самих воріт пекла, Господь, досліджуючи й розшукуючи, знаходить їх і наближається до них у благодаті. Він знайшов нас — тож маймо добру надію і щодо тих, кого ми носимо в серці в молитві, бо Він знайде й їх.

Господь повторює цей процес щоразу, коли хтось із Його отари відходить від пасовиськ правди й святості. Вони можуть впасти у тяжку оману, глибокий гріх і закам’янілість серця; але Господь, Який став поручителем за них перед Своїм Отцем, не дозволить жодному з них загинути. Провидінням і благодаттю Він переслідує їх у чужих краях, у оселях убогості, в схованках невідомості, у глибинах відчаю; Він не втратить жодного з усіх, кого Отець дав Йому. Для Ісуса справа честі — знайти і спасти всю отару, без жодного винятку. Яка це обітниця, за яку можна благати, якщо цієї миті я змушений вигукнути: "Я заблукав, мов загублена вівця"!

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

"Господь очі сліпим відкриває, Господь випростовує зігнутих." (Пс.14608)

Чи я зігнутий (пригноблений)? Тоді дозвольте мені наполягати за це слово благодаті перед Господом. Це Його шлях, Його звичай, Його обітниця, Його радість — піднімати тих, хто зігнутий. Чи це відчуття гріха і, як наслідок, пригнічення духу, що тепер мене тривожить? Тоді робота Ісуса і в цьому випадку звершена й дана, щоб підняти мене до спокою. О Господи, підніми мене заради милості Твоєї!

Чи це сумна втрата або велике падіння в життєвих обставинах? І тут Утішитель узяв на Себе обов’язок утішати. Яка це милість для нас, що одна Особа Святої Трійці стала Утішителем! Ця робота буде добре виконана, бо така славна Особа зробила її Своєю особливою турботою.

Дехто настільки зігнутний, що лише Ісус може звільнити їх від їхньої немочі, але Він може і Він це зробить. Він може підняти нас до здоров’я, до надії, до щастя. Він уже не раз робив це в попередніх випробуваннях, і Він — той самий Спаситель і знову повторить Свої діла милосердя. Ми, які сьогодні пригноблені й засмучені, ще будемо піднесені, і ті, хто нині насміхається з нас, будуть сильно осоромлені. Яка честь — бути піднятим Господом! Вартує бути пригнобленим, щоб пересвідчити Його силу, що піднімає.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен