СЛУЖІННЯ СЛОВУ

"Не вчиню жару гніву Свого, більше нищити Єфрема не буду, бо Бог Я, а не людина." (Ос.1109)

Господь таким чином являє Свою милість, що щадить. Можливо, читач зараз перебуває у стані глибокого невдоволення, і все загрожує йому швидкою загибеллю. Нехай текст втримає його від відчаю. Господь зараз запрошує тебе задуматися про свої шляхи та сповідати свої гріхи. Якби Він був людиною, Він би давно тебе знищив. Якби Він зараз діяв по-людськи, це було б слово та удар, і тоді був би твій кінець: але це не так, "бо наскільки небо вище за землю, настільки вищі дороги Мої за ваші дороги" (Iс.5509).

Ти справедливо судиш, що Він гнівається, але Він не тримає Свій гнів вічно: якщо ти навернешся від гріха до Ісуса, Бог відверне лють. Оскільки Бог є Бог, а не людина, для тебе все ще є прощення, навіть якщо ти можеш бути по горло загрузлий в беззаконні. Ти маєш справу з Богом, а не з жорстокою людиною і навіть не з просто справедливою людиною. Жодна людина не могла б мати до тебе терпіння: ти б змучив ангела, як ти змучив свого скорботного батька; але Бог довготерпеливий. Прийди і спробуй Його негайно. Сповідайся, повір та відвернися від своєї злої дороги, і ти будеш спасенний.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

"І промовив Господь до Аврама, коли Лот розлучився із ним: Зведи очі свої, та поглянь із місця, де ти, на північ, і на південь, і на схід, і на захід, бо всю цю землю, яку бачиш, Я її дам навіки тобі та потомству твоєму." (Бут.1314-15)

Особливе благословіння для пам'ятної події. Аврам владнав сімейну суперечку. Він сказав: "Нехай сварки не буде між мною та між тобою… бо близька ми рідня" (Бут.1308); і тому він отримав благословіння, яке належить миротворцям. Господь, Той, Хто дарує мир, із задоволенням являє Свою благодать тим, хто шукає миру та прагне його. Якщо ми прагнемо тіснішого спілкування з Богом, ми повинні триматися ближче до шляхів миру.

Аврам дуже щедро поставився до свого родича, давши йому можливість обрати землю. Якщо ми відмовляємо собі заради миру, Господь більш ніж компенсує нам це. Наскільки далеко патріарх може бачити, він може претендувати на те, і ми можемо робити те саме по вірі. Аврам мусив чекати на фактичне володіння, але Господь передав землю йому та його нащадкам. Безмежні благословіння належать нам за заповітним даром. Усе наше. Коли ми догоджаємо Господу, Він змушує нас дивитися всюди і бачити все своїм, чи то теперішнє, чи майбутнє, все наше, а ми належимо Христу, а Христос — Богу.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

"Господь пам’ятає про нас, нехай поблагословить!" (Пс.11320)

Я можу поставити свою печать на першому реченні. Хіба ви не можете? Так, Яхве думав про нас, забезпечував нас, втішав нас, визволяв нас і направляв нас. У всіх діях Свого провидіння Він пам’ятав про нас, ніколи не нехтуючи нашими дрібними справами. Його розум був сповнений нас — це інша форма слова "пам’ятає". Так було весь час, і без жодної перерви. Однак в особливі моменти ми чіткіше бачимо цю пам’ятливість, і ми згадуємо їх у цей час з безмежною вдячністю. Так, так, "Господь пам’ятає про нас".

Наступне речення є логічним висновком з попереднього. Оскільки Бог незмінний, Він продовжуватиме пам’ятати про нас у майбутньому, як Він робив у минулому; і Його пам’ятливість рівнозначна благословенню нас. Але тут ми маємо не лише висновок розмірковування, а й проголошення натхнення: ми маємо його від імені Святого Духа — "ВІН ПОБЛАГОСЛОВИТЬ НАС". Це означає великі речі та незбагненні. Сама нечіткість обітниці вказує на її безмежний розмах. Він благословить нас Своїм Божественним чином, і це навіки-віків. Тому нехай кожен з нас скаже: "Благослови, душе моя, Господа!"

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен