"Я тебе вформував був для Себе рабом, Мій Ізраїлю, ти не будеш забутий у Мене!" (Iс.4421)
Наш Яхве не може настільки забути Своїх слуг, щоб перестати їх любити. Він обрав їх не на якийсь час, а назавжди. Він знав, якими вони будуть, коли покликав їх до Божої родини. Він стирає їхні гріхи, мов хмару; і ми можемо бути певні, що Він не вижене їх за ті беззаконня, які Він стер. Було б блюзнірством навіть уявити таке.
Він не забуде їх настільки, щоб перестати думати про них. Один лише момент забуття з боку нашого Бога став би нашою погибеллю. Тому Він говорить: "Ти не будеш забутий у Мене". Люди забувають нас: ті, кому ми зробили добро, обертаються проти нас; ми не маємо постійного місця в мінливих людських серцях; але Бог ніколи не забуде жодного зі Своїх вірних слуг. Він пов’язує Себе з нами не тим, що ми робимо для Нього, а тим, що Він зробив для нас. Нас любили надто довго і викупили надто дорогою ціною, щоб тепер забути. Ісус бачить у нас страждання Своєї душі, і Він ніколи не може цього забути. Отець бачить у нас наречену Свого Сина, а Дух бачить у нас Свою власну дієву працю. Господь думає про нас. Сьогодні ми будемо підтримані й укріплені. О, щоб і нам ніколи не забувати Господа!
ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен
