СЛУЖІННЯ СЛОВУ

"Не заблудить також нерозумний, як буде тією дорогою йти." (Iс.3508)

Шлях святості настільки прямий і ясний, що навіть найпростіші люди не зіб’ються з нього, якщо постійно ним ітимуть. Світські мудреці мають багато хитромудрих поворотів, але все ж роблять жахливі помилки і зазвичай не досягають своєї мети. Світська політика це короткозора й ненадійна річ, і коли люди обирають її за свій шлях, вона веде їх через темні гори. Благодатні ж люди не знають нічого кращого, ніж чинити так, як велить Господь; і це тримає їх на царській дорозі під Його царським захистом.

Нехай читач ніколи навіть на мить не намагається виплутатися з труднощів через неправду чи сумнівний вчинок; але нехай тримається середини великої дороги правди й чесноти, і він буде триматися найкращого можливого курсу. У нашому житті ми ніколи не повинні ходити обхідними шляхами чи вдаватися до хитрування. Будь справедливим і не бійся. Іди за Ісусом і не зважай на жодні злі наслідки. Навіть якби найгіршого лиха можна було уникнути неправдою, ми, намагаючись це зробити, впали б у ще більше зло. Божий шлях мусить бути найкращим шляхом. Іди ним, навіть якщо люди вважають тебе нерозумним, і ти справді будеш мудрим.

Господи, веди Своїх слуг рівною дорогою через їхніх ворогів.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

"Не будеш боятися наглого страху, ні бурі безбожних, як прийде, бо твоєю надією буде Господь, і Він пильнуватиме ногу твою, щоб вона не зловилась у пастку!" (Пр.0325-26)

Коли Бог чинить суди, Він не хоче, щоб Його люди були стривожені. Він виходить не для того, щоб шкодити, а щоб захищати праведних.

Він бажає, щоб вони виявляли мужність. Ми, які насолоджуємось Божою присутністю, повинні показувати самовладання. Оскільки Сам Господь може прийти раптово, ми не повинні дивуватися нічому несподіваному. Спокій серед бурі й шуму раптових лих — це дорогоцінний дар Божої любові.

Господь хоче, щоб Його вибрані мали розрізнення, щоб вони могли побачити, що загибель нечестивих — це не справжнє лихо для всесвіту. Сам гріх є злом; а покарання, що слідує за ним, є ніби сіллю, яка зберігає суспільство від розкладання. Ми повинні значно більше жахатися гріха, який заслуговує пекла, ніж самого пекла, яке є наслідком гріха.

Так само Божі люди мають виявляти великий спокій духу. Сатана і його зміїне потомство сповнені підступності; але ті, хто ходить з Богом, не будуть впіймані в їхні хитрі тенета. Іди вперед, віруючий в Ісуса, і нехай Господь буде твоєю надією.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

"Як когось його ненька втішає, так вас Я потішу." (Іс.6613)

Материнське втішання! Ах, це сама ніжність. Як мати входить у горе своєї дитини! Як притискає її до своїх грудей і намагається прийняти весь її смуток у власне серце! Дитина може розповісти їй усе, і вона співчуватиме так, як ніхто інший. З усіх утішителів дитина найбільше любить свою матір, і навіть дорослі чоловіки знаходили, що так воно і є.

Чи ж Яхве зволить виконувати роль матері? Це справжня доброта. Ми легко сприймаємо, що Він є Отцем; але чи буде Він і Матір’ю? Хіба це не запрошує нас до святої близькості, до щирої довіри, до священного спокою? Коли Сам Бог стає "Утішителем", жодна скорбота не може довго залишатися. Розповімо Йому про свою біду, навіть якщо ридання й зітхання будуть нашим найпершим вираженням. Він не зневажить нас за наші сльози, наша мати ж не зневажала. Він зважить на нашу слабкість, як робила вона, і усуне наші провини, тільки набагато певнішим і безпечнішим способом, ніж могла зробити мати. Ми не будемо намагатися нести своє горе наодинці: це було б недобре для Того, Хто такий лагідний і добрий. Почнімо день із нашим люблячим Богом, і чому б нам не завершити його в тій самій компанії, адже матері не втомлюються від своїх дітей.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен