Ukrainian Ukrainian

СЛУЖІННЯ СЛОВУ

Одне із двох служінь Церкви /Дії0604

107/365 ПРИМИРЕНІ ВОРОГИ

107/365 ПРИМИРЕНІ ВОРОГИ

"Як дороги людини Господь уподобає, то й її ворогів Він замирює з нею." (Пр.1607)

Я повинен бачити, що мої шляхи приємні Господу. Навіть тоді я матиму ворогів; і, можливо, тим вірогідніше, адже я прагну чинити те, що є правильним. Але яка це обітниця! Господь зробить так, що гнів людини прославлятиме Його, і стримає його так, що він не буде мене турбувати.

Він може змусити ворога відмовитися від наміру зашкодити мені, навіть якщо той цього прагне. Так Він учинив із Лаваном, який переслідував Якова, але не наважився його торкнутися. Або Він може вгамувати гнів ворога і зробити його дружнім, як сталося з Ісавом, який зустрів Якова по-братньому, хоча Яків боявся, що той уразить його та його родину мечем. Господь також може навернути лютого противника в брата у Христі й співпрацівника, як це сталося із Савлом із Тарсу. О, нехай Він зробить це в кожному випадку, коли з’являється дух переслідування!

Щаслива та людина, чиї вороги стають для неї такими, якими були леви для Даниїла в ямі — тихими й мирними супутниками! Коли я зустріну смерть, яку називають останнім ворогом, молюся, щоб бути в мирі. Нехай лише моєю головною турботою буде догоджати Господу в усьому. О, заради віри і святості, бо вони приємні Всевишньому!

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

116/365 МИЛОСТИВЕ ПОВОДЖЕННЯ З ІНШИМИ

116/365 МИЛОСТИВЕ ПОВОДЖЕННЯ З ІНШИМИ

"І поблагословить тебе Господь, Бог твій, у всім, що ти робитимеш." (Втор.1518)

Ізраїльський господар мав у свій час відпустити свого раба на волю, і коли той залишав його службу, він повинен був щедро забезпечити його на початок життя. Це слід було робити щиро й радісно, і тоді Господь обіцяв благословити такий великодушний вчинок. Дух цього припису, як і весь закон Христа, зобов’язує нас добре ставитися до тих, хто працює на нас. Ми повинні пам’ятати, як Господь повівся з нами, і це робить абсолютно необхідним, щоб ми поводилися милостиво з іншими. Ті, хто є дітьми милостивого Бога, самі мають бути щедрими. Як ми можемо очікувати, що наш великий Господь благословить нас у наших справах, якщо ми пригноблюємо тих, хто служить нам?

Яке ж благословення тут обіцяне щедрому серцю! Бути благословенним у всьому, що ми робимо, — це справді велике благословення. Господь пошле нам його частково через процвітання, частково через внутрішній мир, а частково через відчуття Його прихильності, що є найкращим із благословень. Він може дати нам відчути, що ми перебуваємо під Його особливою опікою і оточені Його особистою любов’ю. Це робить земне життя радісною прелюдією до життя прийдешнього. Боже благословення більше, ніж багатство: воно збагачує і смутку не приносить з собою (Пр.1022).

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

119/365 ЗАБУТИ Й ПРОБАЧИТИ

119/365 ЗАБУТИ Й ПРОБАЧИТИ

"Не кажи: Надолужу я зло! май надію на Господа, і Він допоможе тобі." (Пр.2022)

Не поспішай. Дай гніву вщухнути. Не говори й не роби нічого, щоб помститися. Ти неодмінно вчиниш нерозважливо, якщо візьмешся сам відстоювати себе і вести власні битви; і, без сумніву, не виявиш духа Господа Ісуса. Шляхетніше — прощати й дозволяти образі минути. Тримати кривду в серці й плекати помсту — це залишати старі рани відкритими й створювати нові. Краще забути й пробачити.

Можливо, ти скажеш, що мусиш щось зробити, інакше зазнаєш великої втрати; тоді зроби те, що радить сьогоднішня обітниця: "Май надію на Господа, і Він допоможе тобі". Ця порада нічого не коштує, але варта значно більшого. Будь спокійним і тихим. Чекай на Господа: розкажи Йому свою скаргу; розгорни перед Ним лист великого чашника (2Цар.1904-08) — і вже це полегшить твоє обтяжене серце. До того ж тут є обітниця: "Він допоможе тобі (спасе тебе)". Бог знайде шлях визволення для тебе. Як Він це зробить — ні ти, ні я не можемо здогадатися, але Він це зробить. Якщо Господь спасе тебе, це буде значно краще, ніж вплутуватися в дрібні сварки й забруднювати себе, борючись із нечистим. Не гнівайся більше. Довір свою справу Судді всіх.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

122/365 ДУХОВНЕ СІЯННЯ

122/365 ДУХОВНЕ СІЯННЯ

"Хто сіє для духа, той від духа пожне життя вічне." (Гал.0608)

Сіяння виглядає як збиткова справа, адже ми кладемо добре зерно в землю й більше його не бачимо. Сіяти ж для Духа здається дуже химерною, мрійливою справою, адже ми зрікаємося себе і, здається, нічого не отримуємо натомість. Проте, якщо ми сіємо для Духа, навчаючись жити для Бога, шукаючи підкорення Його волі та присвячуючи себе просуванню Його слави, то не сіємо даремно. Нашою нагородою буде життя — життя вічне. Це життя ми починаємо відчувати вже тут, входячи в пізнання Бога, спілкування з Ним і насолоду Ним. Це життя тече, як ріка, що дедалі глибшає й ширшає, аж поки не приведе нас до океану безмежного блаженства, де Боже життя буде нашим навіки.

Тож не будемо сьогодні сіяти для плоті, бо її врожай — тління, адже плоть завжди веде до цього. Але з духовною перемогою над собою житимемо для найвищих, найчистіших і найдуховніших цілей, прагнучи вшанувати нашого святого Господа послухом Його благодатному Духові. Який же це буде врожай, коли ми пожнемо вічне життя! Які снопи безкінечного блаженства зберемо! Яким святом стануть ті жнива! Господи, зроби нас такими женцями заради Твого Сина.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен