СЛУЖІННЯ СЛОВУ

"І сказав Давид: Господь, що врятував мене з лапи лева та з лапи ведмедя, Він урятує мене з руки цього филистимлянина." (1Сам.1737)

Якщо розглядати лише самі слова, це не обітниця, але за змістом це справді вона; адже Давид промовив слово, яке Господь підтвердив, зробивши його правдивим. Він стверджував, спираючись на минулі визволення, що він отримає допомогу в новій небезпеці. В Ісусі всі обітниці — "так" і "амінь" на Божу славу через нас (2Кор.0120), і тому попереднє поводження Господа з Його віруючими людьми повториться знову.

Тож згадаймо колишні прояви Господньої люблячої доброти. Ми не могли сподіватися на визволення колись власною силою — проте Господь визволив нас. Хіба ж Він не спасе нас знову? Безперечно, спасе. Як Давид вибіг назустріч своєму ворогові, так зробимо й ми. Господь був із нами, Він є з нами, і Він сказав: "Я тебе не покину, ані не відступлюся від тебе" (Євр.1305). Чого ж нам тремтіти? Невже минуле було лише сном? Згадаймо мертвого ведмедя й лева. Хто ж цей филистимлянин? Так, він не такий саме — не ведмідь і не лев; але Бог той самий, і Його честь так само пов’язана з цим випадком, як і з попередніми. Він не спас нас від диких звірів, щоб дозволити велетню вбити нас. Тож будьмо відважні.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

"Волю тих, хто боїться Його, Він сповняє, і благання їх чує та їм помагає." (Пс.14519)

Його власний Дух викликав у нас це воління, і тому Він відповість на нього. Це Його власне життя в нас спонукає до цього благання, і тому Він його почує. Ті, хто боїться Його, — це люди, що перебувають під найсвятішим впливом, і тому їхнє бажання — прославляти Бога та насолоджуватися Ним вічно. Як і Даниїл, вони — люди бажань, і Господь допоможе їм здійснити їхні прагнення.

Святі бажання – це благодать у стеблині, і небесний Хлібороб буде культивувати їх, доки вони не досягнуть повного колоска. Богобоязливі люди прагнуть бути святими, корисними, благословінням для інших і таким чином шанувати свого Господа. Вони бажають забезпечення своїх потреб, допомоги під тягарем, провадження у розгубленості, визволення у скруті; і іноді це бажання настільки сильне, а їхня ситуація настільки нагальна, що вони кричать в агонії, як маленькі діти у болю, і тоді Господь діє найповніше і робить усе необхідне, згідно з цим Словом, – "та їм помагає".

Так, якщо ми боїмося Бога, нам більше нічого боятися; якщо ми кличемо до Господа, наше спасіння певне.

Нехай читач покладе цей текст на свій язик і триматиме його в роті цілий день, і він буде для нього як "тісто в меду" (Вих.1631).

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

"Нехай поблагословить Він тих, хто має до Господа страх, малих та великих!" (Пс.11321)

Це слово підбадьорення для тих, хто має скромне становище й убогий статок. Наш Бог дуже милостиво ставиться до тих, хто має малу власність, малий талант, малий вплив, малу вагу в суспільстві. Бог дбає про найменші речі у творінні й навіть звертає увагу на горобців, коли вони сідають на землю. Для Бога немає нічого малого, бо Він використовує незначних посередників для здійснення Своїх задумів. Нехай же найменший серед людей попросить у Бога благословіння на свою "малість" — і він виявить, що його обмежена сфера є щасливою.

Серед тих, хто боїться Господа, є малі й великі. Одні — немовлята, інші — велетні. Але всі вони благословенні. Мала віра — благословенна віра. Тремтяча надія — благословенна надія. Кожна благодать Святого Духа, навіть якщо вона лише в бруньці, несе в собі благословення. Більше того, Господь Ісус викупив і малих, і великих тією самою дорогоцінною кров’ю, і Він узяв на Себе обов’язок берегти ягнят так само, як і дорослих овець. Жодна мати не нехтує своєю дитиною через те, що вона мала; навпаки, чим менша дитина, тим ніжніше вона її доглядає. І якщо Господь надає якусь перевагу, то Він розташовує їх не як "великі й малі", а як "малі й великі".

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен