СЛУЖІННЯ СЛОВУ

Одне із двох служінь Церкви /Дії0604

139/365 МИ МОЖЕМО ГОВОРИТИ ВІД БОГА

139/365 МИ МОЖЕМО ГОВОРИТИ ВІД БОГА

"Тому Господь так відказав: Якщо ти навернешся, то тебе приверну, і перед лицем Моїм станеш, а як здобудеш дорогоцінне з нікчемного, будеш як уста Мої." (Єр.1519)

Бідний Єремія! Але чому ми так говоримо? Плачучий пророк був одним із найвибраніших Божих слуг і був ушанований Ним більше, ніж багато інших. Його ненавиділи за те, що він говорив правду. Слово, яке було таким солодким для нього, було гірким для його слухачів, однак він був прийнятий своїм Господом. Йому було наказано залишатися вірним, і тоді Господь продовжував би говорити через нього. Він мав сміливо й правдиво звертатися до людей, виконуючи Господню працю просівання серед тих, хто лише називав себе віруючими. І тоді Господь дав йому це слово: "Ти будеш як Мої уста".

Яка честь! Хіба не повинен кожен проповідник, і навіть кожен віруючий, прагнути цього? Щоб Бог говорив через нас — яке це диво! Ми будемо проголошувати певну й чисту правду та говорити її з силою. Наше слово не повернеться марним: воно стане благословенням для тих, хто його прийме, а ті, хто відкине його, зроблять це на власний ризик. Наші уста годуватимуть багатьох. Ми будемо пробуджувати сплячих і кликати мертвих до життя.

О любий читачу, молись, щоб так було з усіма посланими слугами нашого Господа.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

136/365 МИ ОТРИМУЄМО КОЛИ ДАЄМО

136/365 МИ ОТРИМУЄМО КОЛИ ДАЄМО

"Блаженні милостиві, бо помилувані вони будуть." (Мт.0507)

Не годиться, щоб людина, яка сама не прощає, отримала прощення; і той, хто не дає бідним, мав його власні потреби задоволені. Бог відміряє нам тією ж мірою, якою ми міряємо іншим. Ті, хто були суворими господарями та суворими кредиторами, побачать, що й Господь суворо поводитиметься з ними. "Бо суд немилосердний на того, хто не вчинив милосердя" (Як.0213).

 

Тож сьогодні постараймося давати і пробачати. Пам’ятаймо про дві чесноти — терпіння і поблажливість. Будьмо добрими, лагідними та ніжними. Не тлумачмо суворо вчинки людей, не укладаймо жорстких угод, не розпалюймо безглуздих сварок і не будьмо людьми, яким важко догодити. Адже ми самі хочемо бути благословенними й отримати милість; тому будьмо милосердними, щоб і нам була виявлена милість. Виконаймо умову, щоб отримати блаженство. Хіба не приємний це обов’язок — бути добрим? Хіба в цьому немає набагато більше солодкості, ніж у гніві та скупості? У самій цій речі вже є благословення! Більше того, отримання милості це велика нагорода. Що, як не суверенна благодать, могло дати таку обітницю? Ми виявляємо милість до ближнього в дрібницях, а Господь прощає нам "ввесь той борг" (Мт.1832).

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

144/365 ОДИН – БІЛЬШІСТЬ!

144/365 ОДИН – БІЛЬШІСТЬ!

"Один чоловік із вас сам жене тисячу, бо Господь, Бог ваш Він той Вояк для вас, як говорив був Він вам." (I.Н.2310)

Навіщо рахувати голови? Одна людина із Богом — уже більшість, навіть якщо по той бік тисяча. Іноді наших помічників може бути навіть забагато, щоб Бог працював із ними — як це було з Гедеоном, який не міг нічого зробити, доки не збільшив свої сили, прорідивши їхню чисельність. Але військо Господнє ніколи не буває надто малим. Коли Бог захотів заснувати народ, Він покликав одного Авраама й благословив його. Коли Він захотів перемогти гордого фараона, Він не використовував армії, а лише Мойсея й Аарона. "Служіння однієї людини", як це називають деякі мудреці, Господь використовував набагато частіше, ніж навчені загони з їхніми начальниками. Хіба всі ізраїльтяни разом убили стільки ворогів, скільки Самсон один? Саул та його військо вбивали тисячі, а Давид — десятки тисяч.

Господь може дати ворогові величезну перевагу — і все ж перемогти його. Якщо ми маємо віру, то маємо Бога з нами; а що тоді значать людські натовпи? Один пастуший пес може гнати перед собою велике стадо овець. Якщо Господь послав тебе, о брате мій, Його сила здійснить Його Божественний задум. Тож покладайся на обітницю й будь дуже мужнім.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

137/365 НЕМА ПОТРЕБИ ОБМЕЖУВАТИСЬ

137/365 НЕМА ПОТРЕБИ ОБМЕЖУВАТИСЬ

"Невинні посядуть добро (Праведні матимуть добро у володінні)." (Пр.2810)

Книга Приповістей — це також Книга Обітниць. Обітниці мають стати прислів’ями серед Божого народу. Ось ця справді надзвичайна. Ми звикли думати про наші блага як про щось майбутнє, але тут нам сказано, що ми володітимемо ними.

Уся злоба й хитрість наших ворогів не можуть привести нас до загибелі: вони самі впадуть у яму, яку викопали (перша частина цього вірша). Наша спадщина настільки міцно закріплена за нами, що нас не зможуть ні позбавити її, ні збити з дороги так, щоб ми її пропустили.

Але що ми маємо вже тепер? Ми маємо спокійне сумління через дорогоцінну кров Ісуса. Ми маємо Божу любов на нас, що перевершує всі зміни. Ми маємо силу в молитві перед Богом у кожний час потреби. Ми маємо Боже провидіння, яке наглядає над нами, Божих ангелів, що служать нам, і понад усе — Божого Духа, Який живе в нас. Насправді все є нашим. "Чи теперішнє, чи майбутнє усе ваше" (1Кор.0322). Ісус — наш. Так, уся Божественна Трійця в Єдності — наша. Алілуя! Тож не будемо сумувати й нарікати, жити в нестачі та виснажуватись працею, коли ми вже володіємо всіма благами. Будьмо задоволені нашим Богом і радіймо в Ньому повсякчас. Допоможи нам, Святий Духу!

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен