СЛУЖІННЯ СЛОВУ

"Блаженні милостиві, бо помилувані вони будуть." (Мт.0507)

Не годиться, щоб людина, яка сама не прощає, отримала прощення; і той, хто не дає бідним, мав його власні потреби задоволені. Бог відміряє нам тією ж мірою, якою ми міряємо іншим. Ті, хто були суворими господарями та суворими кредиторами, побачать, що й Господь суворо поводитиметься з ними. "Бо суд немилосердний на того, хто не вчинив милосердя" (Як.0213).

Тож сьогодні постараймося давати і пробачати. Пам’ятаймо про дві чесноти — терпіння і поблажливість. Будьмо добрими, лагідними та ніжними. Не тлумачмо суворо вчинки людей, не укладаймо жорстких угод, не розпалюймо безглуздих сварок і не будьмо людьми, яким важко догодити. Адже ми самі хочемо бути благословенними й отримати милість; тому будьмо милосердними, щоб і нам була виявлена милість. Виконаймо умову, щоб отримати блаженство. Хіба не приємний це обов’язок — бути добрим? Хіба в цьому немає набагато більше солодкості, ніж у гніві та скупості? У самій цій речі вже є благословення! Більше того, отримання милості це велика нагорода. Що, як не суверенна благодать, могло дати таку обітницю? Ми виявляємо милість до ближнього в дрібницях, а Господь прощає нам "ввесь той борг" (Мт.1832).

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

"І пізнає вся громада те, що Господь спасає не мечем та списом, бо це війна Господа, і Він віддасть вас у нашу руку." (1Сам.1747)

Нехай це буде твердо встановлено: битва належить Господу, і ми можемо бути цілком певні перемоги — і такої перемоги, яка найкраще виявить Божу силу. Господа занадто часто забувають усі люди, та навіть громада Ізраїля; і коли з’являється нагода показати людям, що Велика Першопричина може здійснити Свої наміри без людської сили, це безцінна можливість, яку слід добре використати. Навіть Ізраїль занадто покладається на меч і спис. Яка це велична річ - відсутність меча в руці Давида, але все ж Давид знав, що його Бог повалить ціле військо чужинців.

Якщо ми справді боремося за правду та праведність, то не слід зволікати, доки в нас з’являться талант, багатство чи будь-яка інша видима сила; але з такими камінцями, які знайдемо в потоці, і з нашою звичайною пращею, біжімо назустріч ворогові. Якби це була наша власна битва, ми, можливо, не були б упевнені; але якщо ми стоїмо за Ісуса і воюємо лише Його силою, то хто зможе протистояти нам? Без найменшого вагання станьмо перед филистимлянами; бо Господь Саваот із нами, і хто може бути проти нас?

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

"Хто сіє для духа, той від духа пожне життя вічне." (Гал.0608)

Сіяння виглядає як збиткова справа, адже ми кладемо добре зерно в землю й більше його не бачимо. Сіяти ж для Духа здається дуже химерною, мрійливою справою, адже ми зрікаємося себе і, здається, нічого не отримуємо натомість. Проте, якщо ми сіємо для Духа, навчаючись жити для Бога, шукаючи підкорення Його волі та присвячуючи себе просуванню Його слави, то не сіємо даремно. Нашою нагородою буде життя — життя вічне. Це життя ми починаємо відчувати вже тут, входячи в пізнання Бога, спілкування з Ним і насолоду Ним. Це життя тече, як ріка, що дедалі глибшає й ширшає, аж поки не приведе нас до океану безмежного блаженства, де Боже життя буде нашим навіки.

Тож не будемо сьогодні сіяти для плоті, бо її врожай — тління, адже плоть завжди веде до цього. Але з духовною перемогою над собою житимемо для найвищих, найчистіших і найдуховніших цілей, прагнучи вшанувати нашого святого Господа послухом Його благодатному Духові. Який же це буде врожай, коли ми пожнемо вічне життя! Які снопи безкінечного блаженства зберемо! Яким святом стануть ті жнива! Господи, зроби нас такими женцями заради Твого Сина.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен