СЛУЖІННЯ СЛОВУ

Одне із двох служінь Церкви /Дії0604

101/365 ТІСНЕ СПІЛКУВАННЯ

101/365 ТІСНЕ СПІЛКУВАННЯ

"І більше не будуть навчати вони один одного, і брат свого брата, говорячи: Пізнайте Господа! Бо всі будуть знати Мене, від малого їхнього й аж до великого їхнього, каже Господь." (Єр.3134)

Справді, хоч би чого іншого ми не знали, ми знаємо Господа. Сьогодні ця обітниця є правдивою в нашому досвіді, і вона немала. Найменший віруючий серед нас знає Бога в Ісусі Христі. Не так повно, як ми бажаємо, але все ж істинно і реально ми знаємо Господа. Ми не лише знаємо доктрини про Нього — ми знаємо ЙОГО. Він є нашим Отцем і нашим Другом. Ми особисто знайомі з Ним. Ми можемо сказати: "Господь мій і Бог мій" (Ів.2028). Ми перебуваємо в близькому спілкуванні з Богом і проводимо багато щасливих митей у Його святій присутності. Ми вже не чужі для нашого Бога, але таємниця Господа відкрита нам.

Це більше, ніж могла навчити нас природа. Плоть і кров не відкрили нам Бога. Ісус Христос відкрив нашим серцям Отця. Якщо ж Господь дав нам пізнати Себе, хіба це не є джерелом усякого спасаючого пізнання? Пізнати Бога — це вічне життя (Ів.1703). Щойно ми приходимо до пізнання Бога, маємо доказ того, що ожили для нового життя. О душе моя, радій цьому пізнанню і благословляй свого Бога весь цей день!

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

114/365 УМОВА БЛАГОСЛОВІННЯ

114/365 УМОВА БЛАГОСЛОВІННЯ

"Принесіть же ви всю десятину до дому скарбниці, щоб страва була в Моїм храмі, і тим Мене випробуйте, промовляє Господь Саваот: чи небесних отворів вам не відчиню, та не виллю вам благословення аж надмір?" (Мал.0310)

Багато хто читає і посилається на цю обітницю, не помічаючи умови, за якої вона дана. Ми не можемо очікувати, що небо відкриється і благословення виллється, якщо не віддаємо належного Господу, нашому Богові, та Його справі. Не було б нестачі в коштах для святих потреб, якби всі, хто називає себе християнами, віддавали свою справедливу частку.

Багато людей бідні, бо обкрадають Бога. Багато церков також позбавлені відвідин Духа, бо вони морять голодом своїх служителів. Якщо немає матеріальної їжі для Божих слуг, то не дивно, що в їхньому служінні мало поживи для наших душ. Коли місії занепадають через нестачу засобів, а Божа справа гальмується через порожню скарбницю, як ми можемо очікувати великого духовного процвітання?

Отже, замислимося: що я давав останнім часом? Чи не був я скупим до мого Бога? Чи не обмежував я мого Спасителя? Так не може бути. Нехай я віддам Господу Ісусу свою десятину, допомагаючи бідним і підтримуючи Його справу — і тоді я побачу Його силу благословляти мене щедро.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

120/365 НАГОРОДА ПЕРЕМОЖЦЯ

120/365 НАГОРОДА ПЕРЕМОЖЦЯ

"Переможцеві дам їсти приховану манну, і дам йому білого каменя, а на камені написане ймення нове, якого не знає ніхто, тільки той, хто приймає його." (Об.0217)

Моє серце, збудися, щоб витривати у святій боротьбі, бо нагорода за перемогу велика. Сьогодні ми споживаємо небесну поживу, що падає навколо наших таборів; поживу пустелі, поживу, яка сходить із Неба, поживу, що ніколи не підводить мандрівників до Ханаану. Але для нас в Ісусі Христі приготовлено ще вищий рівень духовного життя і поживу для нього, яка поки що прихована від нашого досвіду. У золотій посудині, покладеній в ковчег, була порція манни, схована, яка, хоч і зберігалася віками, ніколи не псувалася. Ніхто її не бачив; вона була прихована разом із ковчегом заповіту, у Святому Святих. Так само найвище життя віруючого приховане з Христом у Бозі. Ми скоро до нього прийдемо. Ставши переможцями через благодать Господа нашого Ісуса, ми будемо їсти царську поживу й насолоджуватися царськими стравами. Ми будемо живитися Ісусом. Він є нашою "прихованою манною", так само як і манною пустелі. Він є всім у всьому для нас — і в найвищому, і в найнижчому нашому стані. Він допомагає нам боротися, дає перемогу, а потім Сам стає нашою нагородою. Господи, допоможи мені перемогти.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

93/365 ЧУТЛИВИЙ ДО ПОПЕРЕДЖЕННЯ

93/365 ЧУТЛИВИЙ ДО ПОПЕРЕДЖЕННЯ

"За те, що зм’якло твоє серце, і ти впокорився перед Господнім лицем, коли почув, що Я говорив про це місце та про мешканців його, що вони стануть спустошенням та прокляттям, і що ти роздер шати свої та плакав перед Моїм лицем, то Я також почув, говорить Господь." (2Цар.2219)

Багато хто зневажає застереження, і гине. Щасливий той, хто тремтить перед словом Господа. Йосія робив так, і його обійшло споглядання на зло, яке Господь постановив наслати на Юдею через її великі гріхи. Чи маєш ти таку чутливість? Чи практикуєш ти таке смирення? Тоді й ти будеш збережений у день лиха. Бог ставить знак на тих, хто зітхає й плаче через гріхи свого часу. Ангелові-винищувачу наказано тримати меч у піхвах, доки обрані Божі не будуть у безпеці; їх найкраще впізнати за їхнім побожним страхом і тремтінням перед словом Господа. Чи загрозливі ці часи? Чи швидко поширюються папство і невір’я, і чи боїшся ти національного покарання над цим оскверненим народом? І правильно боїшся. Та спочивай у цій обітниці: "Ти будеш прилучений до гробів своїх у мирі, і очі твої не побачать усього того лиха, що Я наводжу на оце місце" (2Цар.2220). А ще краще — Сам Господь може прийти, і тоді дні нашого смутку закінчаться.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен