СЛУЖІННЯ СЛОВУ

"І пізнає вся громада те, що Господь спасає не мечем та списом, бо це війна Господа, і Він віддасть вас у нашу руку." (1Сам.1747)

Нехай це буде твердо встановлено: битва належить Господу, і ми можемо бути цілком певні перемоги — і такої перемоги, яка найкраще виявить Божу силу. Господа занадто часто забувають усі люди, та навіть громада Ізраїля; і коли з’являється нагода показати людям, що Велика Першопричина може здійснити Свої наміри без людської сили, це безцінна можливість, яку слід добре використати. Навіть Ізраїль занадто покладається на меч і спис. Яка це велична річ - відсутність меча в руці Давида, але все ж Давид знав, що його Бог повалить ціле військо чужинців.

Якщо ми справді боремося за правду та праведність, то не слід зволікати, доки в нас з’являться талант, багатство чи будь-яка інша видима сила; але з такими камінцями, які знайдемо в потоці, і з нашою звичайною пращею, біжімо назустріч ворогові. Якби це була наша власна битва, ми, можливо, не були б упевнені; але якщо ми стоїмо за Ісуса і воюємо лише Його силою, то хто зможе протистояти нам? Без найменшого вагання станьмо перед филистимлянами; бо Господь Саваот із нами, і хто може бути проти нас?

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

"А я відповів: О, Господи, Боже, таж я промовляти не вмію, бо я ще юнак!... Господь же мені відказав: Не кажи: Я юнак, бо ти підеш до всіх, куди тільки пошлю Я тебе, і скажеш усе, що тобі накажу." (Єр.0106-07)

Єремія був молодий і відчував природні вагання, коли Господь посилав його з великим дорученням; але Той, Хто його посилав, не хотів, щоб він говорив: "Я ще юнак". Те, ким він був сам по собі, не повинно було згадуватися, але мало зникнути в усвідомленні того, що він обраний говорити від імені Бога. Йому не потрібно було вигадувати чи складати власне послання, ані обирати слухачів: він мав говорити те, що наказував Бог, і говорити там, куди Бог його посилав, і він отримав би силу робити це, не своєю власною.

Чи не так само буває з якимось молодим проповідником або вчителем, який може читати ці рядки? Бог знає, наскільки ти молодий і як мало ти маєш знань та досвіду; але якщо Він обирає послати тебе, то тобі не слід ухилятися від небесного поклику. Бог прославить Себе у твоїй слабкості. Навіть якби ти був такий старий, як Метушалах, наскільки допомогли б тобі твої роки? А якби ти був такий мудрий, як Соломон, то міг би бути таким само свавільним, як і він. Тримайся свого послання, і це буде твоєю мудрістю; виконуй дані тобі накази, і це буде твоєю розсудливістю.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

"Тому скажи: Так говорить Господь Бог: Хоч Я віддалив їх поміж народи, і хоч розпорошив їх по краях, проте буду для них хоч малою святинею в тих краях, куди вони ввійшли." (Єз.1116)

Вигнані від народних засобів благодаті, ми не позбавлені благодаті цих засобів. Господь, Який поміщає Своїх людей у місця, де вони почуваються вигнанцями, Сам буде з ними і стане для них усім тим, що вони могли мати вдома, на місці своїх урочистих зібрань. Прийміть це для себе, о ви, покликані мандрувати!

Бог є для Своїх людей місцем сховку. У Ньому вони знаходять притулок від кожного супротивника. Він також є їхнім місцем поклоніння. Він із ними так само, як був із Яковом, коли той спав у відкритому полі і, прокинувшись, сказав: "Дійсно, Господь пробуває на цьому місці" (Бут.2816). Для них Він буде також тихим святилищем, подібним до Святого Святих, яке було безшумним місцем перебування Вічного. Вони будуть спокійні, не боячись зла.

Сам Бог у Христі Ісусі є святилищем милості. Ковчег заповіту — це Господь Ісус, і жезл Аарона, і посудина з манною, і таблиці Закону — усе це є в Христі, нашому святилищі. У Бозі ми знаходимо вівтар святості й спілкування. Чого ж іще нам потрібно? О Господи, виконай цю обітницю і будь для нас завжди немов мала святиня!

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен