СЛУЖІННЯ СЛОВУ

Одне із двох служінь Церкви /Дії0604

128/365 ПОТРІБНІ ПРАЦІВНИКИ

128/365 ПОТРІБНІ ПРАЦІВНИКИ

"Ідіть і ви в виноградник, і все, що буде справедливим, те й отримаєте." (Мт.2007 з оригіналу)

Так, у Христовому винограднику є робота й для старих тіл. Уже одинадцята година, а Він усе ж дозволяє нам працювати. Яка це велика благодать! Безперечно, кожен старий чоловік мав би радісно прийняти це запрошення! Коли люди досягають похилого віку, ніхто вже не хоче їх брати на службу; вони ходять від крамниці до крамниці, а роботодавці дивляться на їхнє сиве волосся й лише похитують головами. Але Ісус приймає старих людей і також дає їм добру нагороду! Це справді милість. Господи, допоможи літнім людям вступити на Твою службу без жодної затримки.

Але чи Господь платитиме нагороду виснаженим старим людям? Не сумнівайтеся в цьому. Він говорить, що дасть вам те, що справедливе, якщо ви працюватимете на Його полі. Він неодмінно дасть вам благодать тут і славу в майбутньому. Він дарує теперішню втіху і майбутній спокій; силу відповідно до вашого дня і видіння слави, коли настане ніч смерті. Усе це Господь Ісус так само вільно дасть наверненому в старості, як і тому, хто вступив на Його службу в молоді роки.

Нехай я розповім це якомусь неспасенному старому чоловікові чи старій жінці й помолюся, щоб Господь благословив це заради Ісуса. Де ж мені знайти таких людей? Я виглядатиму їх і з любов’ю розповідатиму їм цю добру новину.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

108/365 ВІН НІКОЛИ НЕ ПІДВОДИТЬ

108/365 ВІН НІКОЛИ НЕ ПІДВОДИТЬ

"Так буду з тобою, не залишу тебе й не покину тебе." (I.Н.0105)

Це слово до Ісуса Навина часто цитується; воно є основою цієї новозавітної фрази: "Сам бо сказав: Я тебе не покину, ані не відступлюся від тебе!" (Євр.1305).

Улюблені, перед нами життя боротьби, але Господь Саваот із нами. Чи покликані ми вести великий, але непостійний народ? Ця обітниця гарантує нам усю мудрість і розсудливість, які нам знадобляться. Чи маємо протистояти хитрим і могутнім ворогам? Тут є сила і відвага, доблесть і перемога. Чи маємо здобути велику спадщину? За цим знаком ми досягнемо своєї мети; Сам Господь із нами.

Було б справжнім горем для нас, якби Яхве міг підвести нас; але, оскільки це неможливо, вітри стривоженості присипляються у печерах Божественної вірності. Ні в якому разі Господь не покине нас. Що б не сталося, Він буде поруч із нами. Друзі відпадають від нас, їхня допомога — лише як квітневий дощ; але Бог вірний, Ісус той самий повіки, і Святий Дух перебуває в нас.

Отже, душе моя, будь сьогодні спокійною й сповненою надії. Хмари можуть збиратися, але Господь може їх розвіяти. Оскільки Бог не підведе мене, не підведе й моя віра; і як Він не покине мене, так і я не покину Його. О, віра, сповнена спокою!

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

113/365 НІЯКОГО СТРАХУ СМЕРТІ

113/365 НІЯКОГО СТРАХУ СМЕРТІ

"Хто має вухо, хай чує, що Дух промовляє Церквам: переможець не буде пошкоджений від другої смерті." (Об.0211)

Першу смерть ми мусимо пережити, якщо тільки Господь раптово не прийде до Свого храму. Тож будьмо готові до неї, очікуючи без страху, адже Ісус перетворив смерть із похмурої печери на прохід, що веде до слави.

Боятися слід не першої, а другої смерті; не розлуки душі з тілом, а остаточного відділення всієї людини від Бога. Оце і є справжня смерть. Вона вбиває всякий мир, радість, щастя, надію. Коли Бога немає — немає нічого. Така смерть набагато гірша, ніж просто перестати існувати: це існування без життя, яке робить існування вартісним.

Якщо ж, з Божої благодаті, ми будемо боротися до кінця і переможемо в цій славній боротьбі, то друга смерть не торкнеться нас своїм холодним дотиком. Ми не маємо боятися смерті й пекла, бо отримаємо вінець життя, який не в’яне. Як це зміцнює нас у боротьбі! Вічне життя варте боротьби всього життя. Уникнути шкоди від другої смерті — це те, заради чого варто боротися протягом усього життя.

Господи, дай нам віру, щоб ми перемогли, і даруй нам благодать залишитися неушкодженими, навіть коли гріх і сатана переслідують нас по п’ятах!

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

119/365 ЗАБУТИ Й ПРОБАЧИТИ

119/365 ЗАБУТИ Й ПРОБАЧИТИ

"Не кажи: Надолужу я зло! май надію на Господа, і Він допоможе тобі." (Пр.2022)

Не поспішай. Дай гніву вщухнути. Не говори й не роби нічого, щоб помститися. Ти неодмінно вчиниш нерозважливо, якщо візьмешся сам відстоювати себе і вести власні битви; і, без сумніву, не виявиш духа Господа Ісуса. Шляхетніше — прощати й дозволяти образі минути. Тримати кривду в серці й плекати помсту — це залишати старі рани відкритими й створювати нові. Краще забути й пробачити.

Можливо, ти скажеш, що мусиш щось зробити, інакше зазнаєш великої втрати; тоді зроби те, що радить сьогоднішня обітниця: "Май надію на Господа, і Він допоможе тобі". Ця порада нічого не коштує, але варта значно більшого. Будь спокійним і тихим. Чекай на Господа: розкажи Йому свою скаргу; розгорни перед Ним лист великого чашника (2Цар.1904-08) — і вже це полегшить твоє обтяжене серце. До того ж тут є обітниця: "Він допоможе тобі (спасе тебе)". Бог знайде шлях визволення для тебе. Як Він це зробить — ні ти, ні я не можемо здогадатися, але Він це зробить. Якщо Господь спасе тебе, це буде значно краще, ніж вплутуватися в дрібні сварки й забруднювати себе, борючись із нечистим. Не гнівайся більше. Довір свою справу Судді всіх.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен