СЛУЖІННЯ СЛОВУ

"Так буду з тобою, не залишу тебе й не покину тебе." (I.Н.0105)

Це слово до Ісуса Навина часто цитується; воно є основою цієї новозавітної фрази: "Сам бо сказав: Я тебе не покину, ані не відступлюся від тебе!" (Євр.1305).

Улюблені, перед нами життя боротьби, але Господь Саваот із нами. Чи покликані ми вести великий, але непостійний народ? Ця обітниця гарантує нам усю мудрість і розсудливість, які нам знадобляться. Чи маємо протистояти хитрим і могутнім ворогам? Тут є сила і відвага, доблесть і перемога. Чи маємо здобути велику спадщину? За цим знаком ми досягнемо своєї мети; Сам Господь із нами.

Було б справжнім горем для нас, якби Яхве міг підвести нас; але, оскільки це неможливо, вітри стривоженості присипляються у печерах Божественної вірності. Ні в якому разі Господь не покине нас. Що б не сталося, Він буде поруч із нами. Друзі відпадають від нас, їхня допомога — лише як квітневий дощ; але Бог вірний, Ісус той самий повіки, і Святий Дух перебуває в нас.

Отже, душе моя, будь сьогодні спокійною й сповненою надії. Хмари можуть збиратися, але Господь може їх розвіяти. Оскільки Бог не підведе мене, не підведе й моя віра; і як Він не покине мене, так і я не покину Його. О, віра, сповнена спокою!

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

"Хто має вухо, хай чує, що Дух промовляє Церквам: переможець не буде пошкоджений від другої смерті." (Об.0211)

Першу смерть ми мусимо пережити, якщо тільки Господь раптово не прийде до Свого храму. Тож будьмо готові до неї, очікуючи без страху, адже Ісус перетворив смерть із похмурої печери на прохід, що веде до слави.

Боятися слід не першої, а другої смерті; не розлуки душі з тілом, а остаточного відділення всієї людини від Бога. Оце і є справжня смерть. Вона вбиває всякий мир, радість, щастя, надію. Коли Бога немає — немає нічого. Така смерть набагато гірша, ніж просто перестати існувати: це існування без життя, яке робить існування вартісним.

Якщо ж, з Божої благодаті, ми будемо боротися до кінця і переможемо в цій славній боротьбі, то друга смерть не торкнеться нас своїм холодним дотиком. Ми не маємо боятися смерті й пекла, бо отримаємо вінець життя, який не в’яне. Як це зміцнює нас у боротьбі! Вічне життя варте боротьби всього життя. Уникнути шкоди від другої смерті — це те, заради чого варто боротися протягом усього життя.

Господи, дай нам віру, щоб ми перемогли, і даруй нам благодать залишитися неушкодженими, навіть коли гріх і сатана переслідують нас по п’ятах!

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

"Ґад на нього юрба нападатиме, та він нападе на їх п’яти (переможе вкінці)." (Бут.4919)

Дехто з нас був подібний до племені Ґада. Наших супротивників певний час було надто багато для нас, вони нападали на нас, мов ціла юрба. Так, і на якийсь момент вони нас перемогли; вони дуже раділи своїй тимчасовій перемозі. Але цим вони лише довели, що перша частина родинного благословення справді належить і нам, бо люди Христові, подібно до Ґада, матимуть юрбу, яка їх перемагатиме. Така поразка дуже болюча, і ми впали б у відчай, якби вірою не трималися другої частини батьківського благословення: "Він переможе вкінці".

"Усе добре, що добре закінчується", — сказав поет цього світу, і сказав правду. Війну слід оцінювати не за першими успіхами чи поразками, а за тим, що станеться "вкінці". Господь дасть правді та праведності перемогу "вкінці"; а як казав пан Баньян, це означає — назавжди, бо після кінця вже нічого не може бути.

Те, чого ми потребуємо, — це терпелива наполегливість у добрих справах і спокійна довіра до нашого славного Головнокомандувача. Христос, наш Господь Ісус, хоче навчити нас Своєму святому мистецтву тримати обличчя, мов кремінь, і пройти через працю чи страждання до кінця, поки не зможемо сказати: "Звершилося". Алілуя! Перемога! Перемога! Ми віримо цій обітниці: "Він переможе вкінці."

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен