СЛУЖІННЯ СЛОВУ

"Якщо вернешся до Всемогутнього, будеш збудований." (Йов.2223)

Еліфаз у цьому висловлюванні вимовив велику істину, яка є підсумком багатьох натхненних уривків з Писання. Читачу, чи гріх потягнув тебе вниз? Чи став ти подібним до руїни? Чи рука Господня простяглася на тебе, так що в маєтку ти збіднів і в Дусі зламаний? Чи це твоя власна глупота принесла тобі цей напівзруйнований стан? Тоді перше, що потрібно зробити, це повернутися до Господа. З глибоким покаянням і щирою вірою знайди свій шлях назад від свого відступництва. Це твій обов'язок, бо ти відвернувся від Того, Кому, як ти сповідував, служиш. Це твоя мудрість, бо ти не можеш боротися з Ним і процвітати. Це твоя негайна необхідність, бо те, що Він зробив, ніщо в порівнянні з тим, що Він може зробити як картання, оскільки Він Всемогутній, щоб карати.

Бачиш, яка обітниця запрошує тебе! Ти будеш "збудований". Ніхто, крім Всемогутнього, не може поставити впалі опори та відновити хиткі стіни твого стану; але Він може, і Він зробить це, якщо ти повернешся до Нього. Не зволікай. Твій зломлений розум може зовсім підвести тебе, якщо ти продовжиш бунтувати; але щире зізнання заспокоїть тебе, а смиренна віра втішить тебе. Зроби це, і все буде добре.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

"Хто поїть інших, напоєний буде і він." (Пр.1125)

Якщо я уважно ставлюся до інших, Бог зауважить мене; і так чи інакше Він компенсує мені. Нехай я подумаю про бідних, і Господь подумає про мене. Нехай я піклуюся про малих дітей, і Господь ставитиметься до мене як до Своєї дитини. Нехай я годуватиму Його отару, і Він годуватиме мене. Нехай я поливатиму Його сад, і Він зробить напоєним сад моєї душі. Це власна обітниця Господа; з мене - виконати умову, а потім очікувати її виповнення.

Я можу піклуватися про себе, доки це не стане хворобливим; я можу стежити за власними почуттями, доки нічого не відчуватиму; і я можу нарікати на власну слабкість, доки не стану майже надто слабким, щоб нарікати. Для мене буде набагато корисніше стати безкорисливим і з любові до мого Господа Ісуса почати піклуватися про душі тих, хто мене оточує. Мій резервуар дуже спустошений; свіжий дощ не йде, щоб його наповнити; що ж мені робити? Я відкручую пробку і дозволяю вмісту витекти, щоб полити в'янучі рослини навколо мене. Що я бачу? Моя цистерна ніби наповнюється, коли витікає. Таємне джерело працює. Поки все було застійне, свіже джерело було запечатане; але коли мій запас витікає, щоб напоїти інших, Господь зважає на мене. Алілуя!

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

"І згадаєте там свої дороги, і всі свої вчинки, якими ви занечистилися, і почуєте огидження перед самими собою за всі ваші лиха, які наробили..." (Єз.2043)

Коли ми прийняті Господом і стоїмо в місці прихильності, миру та безпеки, тоді ми спонукані покаятися у всіх наших невдачах та помилках перед нашим милосердним Богом. Покаяння настільки цінне, що ми можемо назвати його діамантом чистої води, і це солодко обіцяно Божим людям як один з найосвячуючіших результатів спасіння. Той, хто приймає покаяння, також дає покаяння; і Він дає його не зі "скриньки гіркоти", а з "тіста в меду" (Вих.1631), яким Він годує Своїх людей. Відчуття прощення, купленого кров’ю, та незаслуженої милості – це найкращий засіб розчинити кам’яне серце. Чи ми почуваємося твердими? Давайте думати про заповітну любов, і тоді ми залишимо гріх, будемо оплакувати гріх і зневажатимемо гріх; так, ми будемо зневажати себе за те, що грішимо проти такої безмежної любові. Давайте прийдемо до Бога з цією обітницею покаяння і попросимо Його допомогти нам пам’ятати, покаятися, пошкодувати і розвернутися. О, якби ми могли насолоджуватися таненням святого смутку! Яким полегшенням був би потік сліз! Господи, вдар по скелі або промов до скелі, і зроби так, щоб потекла вода!

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен